Ри́мма () — жіноче особисте ім'я неясного походженняЕтимологічний словник української мови / Голов. ред. О. С. Мельничук. — К.: Наукова думка, 2006. — Т. 5. — С. 77.. Здобуло популярність в СРСР у 20 ст. (зокрема в Росії та Україні)Рылов Ю. А. Имена собственные в европейских языках. Романская и русская антропонимика. Курс лекций по межкультурной коммуникации. — М.: АСТ, Восток — Запад, 2006. — С. 114., проте залишилося рідкіснимНиконов В. А. Ищем имя. — М.: Советская Россия, 1988. — С. 88..
За однією з версій, первинно було чоловічим іменем (так само, як Інна та Пінна). Згодом через закінчення «а» ім'я почали сприймати жіночим і називати ним дівчатокНиконов В. А. Ищем имя. — М.: Советская Россия, 1988. — С. 21.. Як чоловіче ім'я Римма трапляється рідко, а також має споріднені версії — Рим і РиммСуперанская А. В., Суслова А. В. О русских именах. — Л.: Лениздат, 1991. — С. 12..
Можливе походження від болгарського чоловічого імені Римен, що є слов'янізованою формою імені РоманСуперанская А. В. Современный словарь личных имён: Сравнение. Происхождение. Написание. — М.: Айрис-пресс, 2005. — С. 334.Суперанская А. В. Словарь русских имён. — М.: Эксмо, 2005. — С. 355..
Іншою версією є перське походження імені.
Примітки