Геннадій Андрійович Мєсяць (Місяць) (29 лютогоДень рождения пришёлся на високосный год, поэтому в большинстве источников в качестве дня рождения указывают 28 февраля. Источник: http://www.tsc.ru/ru/tsc/vm/5/6/9/ 1936, КемеровоВ 1936—1937 город Кемерово входил в состав Западно-Сибирского края (территория бывшей Томской губернии) (краевой центр — Новосибирск). В 1937 территории Кузбасса вошли в состав Новосибирской области, из которой в 1943 и 1944 были выведены Кемеровская и Томская области, соответственно., Західно-Сибірський край, РРФСР) — російський фізик українського походження, уродженець Сірого Клину, Засновник Уральського відділення РАН, син в'язня концтаборів ГУЛАГ СРСР Андрія Місяця, засновник наукового напрямку потужнострумової електроніки та імпульсної електрофізики.

Академік РАН, віце-президент (1987— 2013) і член Президії РАН (Москва); член Відділення і член Президії Уральського відділення РАН (Єкатеринбург); член Відділення і член Бюро Відділення фізичних наук РАН (Москва); член Президії Троїцького наукового центру РАН (Москва); голова Бюро Ради і голова Ради РАН з координації діяльності регіональних відділень та регіональних наукових центрів РАН; голова Комісії Президії РАН щодо формування переліку програм фундаментальних досліджень РАН; голова Приладової комісії Президії РАН; голова Наукової ради з релятивістської і потужнострумової електроніки; голова Наукової ради з проблеми «Обробка конструкційних матеріалів пучками заряджених частинок»; директор Фізичного інституту імені П. М. Лебедєва РАН (Москва); лектор-професор МФТІ (Москва); голова Бюро Комісії та Комісії РАН з експортного контролю; голова Координаційної ради РАН з інноваційної діяльності; науковий керівник Інституту потужнострумової електроніки ТНЦ СО РАН (Томськ); науковий керівник Інституту електрофізики УрВ РАН, завідувач лабораторією Фізичної електроніки Інституту електрофізики УрВ РАН, член Бюро Науково-видавничої ради РАН; член експертної комісії РАН з присудження Золотої медалі імені С. І. Вавилова (з 1993).

БіографіяВиртуальный музей ТНЦ СО РАН .

Батьки Родовід сім'ї Геннадія Місяця пов'язаний з Чернігівською губернією. У 1908 р. його дід, Роман Місяць, і бабуся, Парасковія (до шлюбу Васильєва), після кількох років наймитства у місцевих поміщиків і роботи на шахтах Донбасу з дітьми (в родині їх було десять, у тому числі п'ять синів), переїхали в Сибір і оселившись в селі Варламов-Падун (Варламівка) Болотинської волості Томської губернії. Тут, переживши численні труднощі, родина Місяців змогла облаштуватися і організувати своє господарство. Двоюрідний брат Геннадія Місяця Валентин Місяць (Мєсяц) (нар. 1928) пізніше став високопоставленим партійним працівником.

Батько Г. Місяця — Андрій (1907–1985) після одруження в 1928 з Ганною Михайлівною (1910 — 1990, до шлюбу Михайлова) переїхав з родиною в селище Анжеро-Судженськ В 1928—1930 посёлок Анжеро-Судженский входил в состав Судженского района Томского округа (центр — город Томск) Сибирского края РСФСР. В 1931 получил статус города Анжеро-Судженск и с 1932 года формируется Анжеро-Судженский район. Томського округу, працював на місцевому шкіряному заводі кухарем, завідувачем їдальні, з 1931 очолював навчальний табір ТСОАВІАХІМу до його розформування. У 1938 був репресований за сфабрикованою справою. Ув'язнення відбував на Далекому Сході і в республіці Комі АРСР, був звільнений в грудні 1945, реабілітований в 1954. Мати після арешту чоловіка, з малолітніми дітьми (донька Юля, сини Геннадій і Анатолій) та свекрухою, була виселена з будинку, переїхала в селище Яшкино, а потім до родичів в місто Топки. Сім'я опинилася у важких як матеріальних, так і житлових умовах. Особливо важко було в роки Німецько-радянської війни.

Дитинство Геннадій Місяць пізніше згадував про своє дитинство:

Життя у мене було важким. У 6-річному віці я був головним постачальником хліба для сім'ї. Знав, що (треба) вистояти чергу хоч цілий день, але хліб принести додому. … [Так як] син репресованого завжди був вигнанцем, я намагався довести, що краще за всіх. Був круглим відмінником у школі і в інституті.

З поверненням батька матеріальне становище родини дещо поліпшилося. У 1946 родина переїхала в місто Бєлово Кемеровської області, де батько влаштувався на роботу на м'ясокомбінат, а потім в їдальню кухарем.

Геннадій Місяць з семи років навчався в школах міста Топки — спочатку в школі № 66, а потім в семирічній школі № 8. З 1950 навчався в залізничній середній школі № 76 міста Бєлово, яку закінчив зі срібною медаллю. В школі активно брав участь в роботі математичного та географічного гуртків, допомагав з математики своїм однокласникам. Після закінчення 10 класів в 1953 приїхав у Томськ.

Молодість У 1953 вступив на радіотехнічний факультет Томського політехнічного інституту. Однак навчатись за обраною спеціальністю не довелося: в той час факультет був режимнимПовышенной секретности., і син репресованогоОтец, Андрей Романович Месяц, был полностью реабилитирован в будущем, 1954 году, как необоснованно репрессированный во времена сталинщины. не мав права тут вчитися. У березні 1955 Геннадій був переведений на електроенергетичний факультет, який закінчив з відзнакою в червні 1958 за спеціальністю «Електричні станції, мережі і системи» з присвоєнням кваліфікації інженера-енергетика. Тут же закінчив аспірантуру, захистив дисертацію на тему «Розробка та дослідження високовольтних наносекундних імпульсних пристроїв з іскровими розрядниками» і в 1961 став кандидатом технічних наук, отримав своє перше вчене звання старшого наукового співробітника в НДІ ядерної фізики, електротехніки та автоматики ТПІ (1961–1966).

Своїми вчителями Г. Місяць називаєАвтобиография професорів А. Воробйова, Г. Воробйова та І. Кутявина, академіків О. Прохорова, Г. Будкера і М. Басова.

Робота в Томську і Свердловській області У 1966 (у віці 30 років) захистив дисертацію «Дослідження з генерування наносекундних імпульсів великої потужності» і отримав вчений ступінь доктора технічних наук (затверджений ВАК в 1968). У 1966–1969 — керівник сектора високовольтної наносекундной імпульсної техніки НДІ ЯФЕА ТПІ, з 1966 завідував сектором цього ж НДІ, під його керівництвом був створений перший потужнострумовий імпульсний прискорювач електронів. З 1969 — заступник директора з наукової роботи в новоствореному Інституті оптики атмосфери (ІОА) в складі споруджуваного Академмістечка Томського наукового центру Сибірського відділення РАН.

Під час томського періоду життя займався викладацькою роботою:

1961–1970 і пізніше — викладач, доцент, професор Томського політехнічного інституту; в 1970–1978 професор ТУСУР; в 1978–1985 — професор кафедри електродинаміки і квантової теорії поля Томського державного університету; в 1984–1985 — професор і завідувач новоствореної ним кафедри фізики плазми ТДУ.

Викладацька діяльність після 1986:

в 1986 — 1988 — професор, завідувач кафедрою електрофізики Уральського політехнічного інституту (Свердловськ); з 1988 — понині — професор, завідувач кафедрою електрофізики Московського фізико-технічного інституту.

У мене багато прекрасних учнів. Серед них академіки Сергій Бугайов, Борис Ковальчук, члени-кореспонденти РАН: Сергій Коровін, Юрій Котов, Валерій Шпак та ін.

Під час роботи в Томську 15 березня 1979 обраний за Відділенням загальної фізики і астрономії (фізика) член-кореспондентом РАН.

26 грудня 1984 обраний дійсним членом (академіком) РАН за Відділенням загальної фізики і астрономії (фізика) від Томського наукового центру РАНСм. на сайте УрО РАН .

В 1986 Свердловський науковий центр РАН реорганізується в Уральське відділення і Геннадій Місяць з групою провідних співробітників інституту переїжджає до Свердловська. Тут в 1987 він очолив новостворений (за його безпосередньої участі) Інститут електрофізики Уральського відділення РАН. Група вчених, що прибула з Томська, почала роботи з потужної імпульсної техніки (розпочаті ще в Томську), за новим напрямком фізичних досліджень на Уралі. Г. Місяць також очолив Уральське відділення Академії наук (1987–1998). Будучи Головою Президії регіонального відділення, у 1987 став віце-президентом РАН. У цей період стає членом редакційних колегій наукових журналів «Огляди з високотемпературної надпровідності» і «Автометрія»См.: сайт журнала «Автометрия» ..

У складі РАН входив до складу бюро Ради з фізики плазми, Ради з фізичної електроніки, керував (і керує) науковою радою з проблеми «Обробка конструкційних матеріалів пучками заряджених частинок», був заступником голови Комітету з державних премій Російської Федерації в галузі науки і техніки при Раді міністрів Російської Федерації (1987–1991). Входив до складу членів президії Комітету з державних премій РФ в області науки і техніки при Раді міністрів РФ (з 1991).

Сучасність У 1998–2005 — голова Вищої атестаційної комісії Мінвузу Росії.

У 2004–2015 — директор Фізичного інституту імені П. Н. Лебедєва РАН.

Постійно перебуває в контакті зі вченими Томська і Уралу.

Г. Місяць є членом багатьох наукових комітетів міжнародних конференцій, редколегій журналів і наукових товариств. Він член американського фізичного товариства, оптичного суспільства Америки, член міжнародного товариства оптоелектроніки. Протягом шести років працював в комісії з фізичного освіти ІЮПАП (Міжнародного союзу з чистої та прикладної фізики), брав участь в роботі Генеральної Асамблеї ЮНЕСКО, наукового комітету країн Європейського співтовариства, чотири роки очолював російсько-американську комісію з технологій подвійного застосування і т. д. Почесний професор багатьох університетів світу і Російської федерації.

У вільний час любить читати вірші, художню літературу, книги з історії.

Наукова діяльність Основні напрямки досліджень Г. Місяця:

Генерування високовольтних імпульсів з великою амплітудою електричного струму; Потужнострумові імпульсні прискорювачі електронів, в тому числі потужнострумова емісійна електроніка; Наносекундна імпульсна техніка; Процеси, що відбуваються в газах і вакуумі під впливом надсильних полів, які забезпечуються такими імпульсами; Інноваційний розвиток.

Академік Г. Місяць — автор близько 600 наукових праць, двох наукових відкриттів, має понад 40 авторських свідоцтв на винаходи, 18 монографій (2004). Серед його учнів — понад 40 докторів і понад 100 кандидатів наук. З них 7 вчених є членами РАНМЕСЯЦ Геннадий Андреевич. Международный объединённый биографический центр.

Громадська діяльність Член постійного оргкомітету Міжнародного симпозіуму з електричної ізоляції і розрядів у вакуумі (з 1968). Член Комітету російських вчених із захисту світу проти ядерної загрози (1986–1991). Голова Наукової ради з регіональної науково-технічної програми «Урал» (1993–1998). Член Наглядової ради нанотехнологічної спільноти «Нанометр».

Президент наукового Міжнародного Демидівського фонду (з 1993), співголова його Опікунської ради. З ініціативи Г. Місяця в 1994 році була відроджена традиція присудження Демидівської премії.

Почесний професор і голова Опікунської ради Томського політехнічного університету. Член Ради при Президентові Російської Федерації з науки, технологій та освіти (2001–2004). Співголова Громадської ради з науки при Комітеті Державної Думи з питань науки і наукомістких технологій.

Родина Дружина — Ніна Місяць (до шлюбу Машукова; нар. 1937) до виходу на пенсію — доцентка Томського інституту автоматизованих систем управління і радіоелектроніки. Син — Вадим Місяць (нар. 1964) — учёний- фізик (закінчив ТГУ), став відомий як поет і письменник, з 1993 живе в США. Сестра — Юлія. Брат — Анатолій Місяць. Двоюрідний брат батька Геннадія — Валентин Місяць, колишній міністр сільського господарства СРСР і видатний політичний діяч.

Має дачу в дачному селищі РАН «Ново-Дарьїно» Одинцовського району Московської областіГеннадий Месяц, КАРТ-БЛАНШ. Диагностика скандала вокруг академии. Кто и как готовил почву для закона о реформе РАН, «Независимая газета», 02.10.2013.

Нагороди

Державні нагороди Російської Федерації