Кеннет Ноланд (; 10 квітня 1924 — 5 січня 2010 року) — американський художник-абстракціоніст, один із найвідоміших представників живопису кольорового поля. Ноланд разом із Морісом Луїсом та іншими вашингтонськими художниками сформував мистецький рух, відомий як .
Життєпис Кеннет Кліфтон Ноланд, син патологоанатома Гаррі Казвелла Ноланда (1896—1975) і його жінки Бессі (1897—1980), народився в Ешвіллі, що у Північній Кароліні. Окрім нього в родині народилися також Дейвід, Біл, Неїл і Гаррі-молодшийParents' names and siblings from ancestry.com, found in 1930 North Carolina federal census as well as the North Carolina birth register listing of Noland's birth. Records accessed on 7 January 2010.Noland's younger brother Neil (born 1927) became a sculptor, and like his brother Kenneth, he studied art at Black Mountain College, as did Noland's brother Harry..
1942 року після закінчення середньої школи Ноланда зарахували до ВПС США. Після закінчення служби Ноланд скористався Актом від 22 червня 1944 (так званим «G.I. Bill») про пільги ветеранам Другої світової війни і вступив до експериментального у штаті Північна Кароліна.Obituaries state Noland was drafted in 1942 and served until 1946. An official enlistment record, however, states Noland, then 20, joined the Army Air Corps Reserves as a private at Keesler Field in Biloxi, Mississippi, on 24 May 1944. The record was accessed on ancestry.com on 7 January 2010. У цьому закладі, де також вивчали мистецтво двоє його братів, Ноланд навчався у . Професор познайомив його з неопластицизмом і творами Піта Мондріана. У коледжі під керівництвом Джозефа Альберса Ноланд опановував теорію і колір Баугауза. Художник також цікавився творчістю Пауля Клее.
Особисте життя Ноланд був одружений кілька разів.Writer, artist, and arts administrator Michael Fallon has claimed that his maternal grandmother, Billie Ruth Sinclair (7 July 1925—2008), was Noland's first wife and that their brief marriage took place in Asheville, North Carolina in the mid-1940s. He wrote about the marriage in a 2007 essay on the website of Minnesota Artists (mnartists.org), a joint project of the Walker Arts Center and the McKnight Foundation. A search on ancestry.com on 7 January 2010 revealed Kenneth C. Noland's Army Air Corps enlistment record, dated 24 May 1944, at Keesler Field, Biloxi, Mississippi, in which Pvt. Noland declares his marital status as «married», though the name of his wife is not listed. Його дружинами були:
Корнелія Лангер, дочка республіканського сенатора з Північної Дакоти, Вільяма Лангера. Подружжя одружилися в 1950 році, але пізніше розлучилися. У них було троє дітей: дочки Кейді і Ліндон (Лін) і син Вільям.Noland's children have followed in their father's artistic footsteps. Cady Noland (born 1956) is an installation artist and Conceptual sculptor, Lyn Noland is a sculptor and Emmy award-winning camerawoman, and William Langer Noland is a photographer and sculptor and serves as an associate professor of the visual arts at Duke University.Current Biography Yearbook 1972, page 330 психологіня Стефані Гордон, з якою жив з листопада 1964 року до червня 1970 року. Вони одружилися у квітні 1967 року і розлучилися в червні 1970 року.World Artists, 1950—1980 (H. W. Wilson, 1980), page 626 Пеггі Л. Шиффер, мистецтвознавець і дочка доктора Мортона А. Шиффера. Одружилися близько 1970 року. Від шлюбу мали сина, Самуїла Джессі.Matt Schudel, «Kenneth Noland, 85: Abstract Painter, a founder of Washington Color School», The Washington Post, 7 January 2010«Painting: Bold Emblems», Time, 18 April 1969 Пейдж Ренсе, головна редакторка «Architectural Digest», з якою Ноланд одружився у Беннінгтоні, штат Вермонт 10 квітня 1994 року.Date and place of marriage established through ancestry.com and viewing of the Vermont Marriage Index, 1989—2001. Ноланд був її п'ятим чоловіком.
У 1960-х роках Ноланд мав близькі стосунки з художницею .Sally Bedell Smith, Grace and Power: The Private World of the Kennedy White House (Random House, 2005), page 234
Смерть Ноланд помер від раку нирки у своєму будинку в Порт-Клайд, штат Мен, 5 січня 2010 року у віці 85 років.
Творчість
У 1948—1949 роках Ноланд працював з Осипом Цадкіним у Парижі, де провів першу виставку своїх картин. Після повернення до США він викладав у Католицькому університеті у Вашингтоні (1951—1960) і в Інституті сучасних мистецтв.NYT obituary, January 6, 2010 На початку 1950-х він познайомився з Морісом Луїсом в окрузі Колумбія, де відвідував нічні заняття у Вашингтонському центрі мистецтв. А після знайомства в 1953 році в нью-йоркській студії з Гелен Франкенталер, з якою їх звів Клемент Грінберг, і її новою картиною «Гори і море» , Ноланд і Луїс захопилися її «просочуваною» технікою. Малюнок робиться на неґрунтованому полотні акриловою фарбою. Тканина вбирає фарбу, створюючи на поверхні ефект «об'ємності» зображення.Terry Fenton, online essay about Kenneth Noland, and acrylic paint, accessed April 30th, 2007
Більшість картин Ноланда поділяються на чотири групи: кола (або мішені), шеврони, смуги та . Експериментування з краями полотна привело його до серії досліджень концентричних кіл або мішеней, подібно до картини «Початок» 1958 року. 1964 року його твори включили до виставки «Постживописна абстракція», організованої Клементом Грінбергом«Clement Greenberg ». Post-Painterly Abstraction. Retrieved January 11, 2010., яка подорожувала країною і пропагувала живопис кольорового поля як важливий новий рух у мистецтві 1960-х років.
У подальшому Ноланд та інші митці започаткували живопис фігурного полотна. Мотивом для своїх картин Ноланд брав геометричні фігури, часто у формі кольорових кіл. Художник створив серію картин у вигляді симетричних й асиметричних ромбів або шевронів. У цих картинах краї полотна стають структурно важливими, як і центр. Протягом 1970-х і 1980-х років його фігурні полотна були неправильними й асиметричними. Це призвело до створення більш складних структур високої складності та контрольованої кольоровості. Замість малювання пензлем Ноланд виливав на полотно фарбу. Ця ідея полягала у видаленні художника, який робив мазки на полотні, з художнього процесу, оскільки картина мала стати твором мистецтва, а не художника.
Окрім художньої діяльності Ноланд займався викладанням. Серед його учнів був скульптор .
Виставки Першу персональну виставку Ноланд провів у Галереї Раймонда Креуз у Парижі в 1948 році. 1957 року він влаштував першу персональну виставку в Нью-Йорку, в галереї «Tibor de Nagy».Terry Fenton, online about Kenneth Noland, accessed January 6th, 2010 1964 року Ноланд зайняв половину американського павільйону на Венеціанській бієнале.Kenneth Noland Solomon R. Guggenheim Museum, New York. 1965 року його роботи виставлялися у Вашингтонській галереї сучасного мистецтва та Єврейському музеї в Нью-Йорку. 2009 року пройшла персональна виставка «Кеннет Ноланд: фігурні полотна 1981—1982» у галереї образотворчого мистецтва «Leslie Feely» в Нью-Йорку. 2010 року твори Ноланд виставили в музеї Гуггенхайма під назвою Кеннет Ноланд, 1924—2010: «Данина» . Крім того, його персональні виставки виставлялись у різних міжнародних музеях і галереях, наприклад, у Museo de Arte Moderno, Мехіко (1983); Museo de Bellas Artes de Bilbao, Більбао, Іспанія (1985); Музеї образотворчих мистецтв, Х'юстон (2004); (2006); та (1986 і 2007).
Вибрані музейні колекції
Художня галерея Олбрайт-Нокс, Буффало, Нью-Йорк Інститут мистецтв Чикаго, Чикаго, Іллінойс Австралійська національна галерея, Канберра Балтіморський музей мистецтв, Балтимор, штат Меріленд Інститут американського мистецтва Батлера, Янгстаун, штат Огайо Музей мистецтв Сент-Луїса, Сент-Луїс, Міссурі Клівлендський музей мистецтв, Клівленд, Огайо Галерея образотворчих мистецтв Колумба, Колумбус, Огайо Галерея мистецтв Коркоран, Вашингтон, округ Колумбія. Центр мистецтв Де-Мойна, Де-Мойн, штат Айова Детройтський інститут мистецтв, Детройт, Мічиган Художня галерея Південної Австралії, Аделаїда Музей мистецтв Фогга, Кембридж, штат Массачусетс Музей і сад скульптур Hirshhorn, Вашингтон, округ Колумбія Кунстхаус, Цюріх Kunstmuseum, Базель Музей мистецтв округу Лос-Анджелес, Каліфорнія Музей Луїзіани, Humlebaek, Данія Музей мистецтв Метрополітен, Нью-Йорк Музей мистецтв Мілвокі, штат Вісконсин Інститут мистецтв Міннеаполіса, Міннеаполіс, Міннесота Центр Жоржа Помпіду, Париж Бостонський музей образотворчих мистецтв, Бостон, штат Массачусетс Музей сучасного мистецтва, Нью-Йорк Національна галерея мистецтв, Вашингтон, округ Колумбія Музей мистецтв Північної Кароліни, Ролі, Північна Кароліна Музей Нортона Саймона, Пасадена, Каліфорнія Музей мистецтв Роуз, Університет Брандейс, Уолтем, Массачусетс Музей Соломона Р. Гуггенхайма, Нью-Йорк Музей Stedelijk, Амстердам Галерея Тейт, Лондон Центр мистецтв Уокера, Міннеаполіс, Міннесота Музей американського мистецтва Уїтні, Нью-Йорк
Вибрані твори
Примітки
Джерела «Kenneth Noland.» Contemporary Artists, 4th ed. St. James Press, 1996. Reproduced in Biography Resource Center. Farmington Hills, Mich.: Thomson Gale. 2005. «Kenneth Noland: Color, Format and Abstract Art.» Interview by Diane waldman (1977), in: Theories and Documents of Contemporary Art, edited by K. Stiles and P. Selz, Berkeley: University of California Press, 1996, pp. 94–98. «Kenneth Noland.» Encyclopedia of World Biography, 2nd ed. 17 Vols. Gale Research, 1998. Reproduced in Biography Resource Center. Farmington Hills, Mich.: Thomson Gale. 2005. «Painting: Bold Emblems», an 18 April 1969 profile of Kenneth Noland in Time magazine «Art: Pure, Uncluttered Hedonism», a 2 May 1977 review of Kenneth Noland's work by Robert Hughes of Time magazine «Painting: Peacock Duo», an 8 May 1965 examination of Kenneth Noland's work
Посилання The official website of Kenneth Noland Kenneth Noland. Tate Kenneth Noland in the National Gallery of Australia's Kenneth Tyler collection Tate08 Series: Kenneth Noland: The Stripe Paintings exhibition at Tate Liverpool, England, 2006 TheArtStory. Kenneth Noland Kenneth Noland at The Phillips Collection New York Times artblog by Roberta Smith Noland's works at the Solomon R. Guggenheim Museum New York Times Obituary Washington Post Obituary The Guardian Obituary and letter from Anthony Caro The Independent Obituary