Це загальна хронологія жінок у науці, що охоплює період від найдавнішої історії до ХХІ століття.

Насамперед зосереджуючись на науковицях, які займаються природними науками, такими як астрономія, біологія, хімія та фізика, хронологія також включає дослідниць із соціальних наук (наприклад, соціології, психології) та формальних наук (наприклад, математики, інформатики), відомих викладачок науки і медиків.

Хронологічні події, перелічені у часовій шкалі, стосуються як наукових досягнень, так і гендерної рівності в науках: Сексизм в освіті, Жінки у галузях STEM, гендерна упередженість у Вікіпедії.

Давня історія

бл. 2700 р. до н. е. у Стародавньому Єгипті Меріт Птах практикувала медицину при дворі фараона. 2000 р. до н. е.: Аганіс, королева-лікарка Єгипту сприяла ботанічній експедиції в пошуках лікарських рослинAganice (XX bc). 1200 до н. е.: месопотамська виробниця парфумерії Таппуті Белатекаллім згадується в тексті клинописної таблички. Її часто вважають першим у світі задокументованим хіміком. 500 р. до н. е. Теано, філософ, математик. бл. 150 до н. е. Аглаоніс стала першою жінкою-астрономкою, яка згадується в Стародавній Греції. 1-го століття до н. е.: китаянка, відома лише як Фан, є найдавнішою згаданою китайською жінкою-алхіміком. Їй приписують «відкриття того, як перетворити ртуть на срібло» — можливо, хімічний процес кип'ятіння ртуті з метою отримання чистого срібного залишку з руд. 1-е ст. н. е.: Марія Єврейка була серед перших алхіміків у світіTaylor, F. Sherwood. „A Survey of Greek Alchemy“. The Journal of Hellenic Studies 50 (1930): 109—139.. бл. 355—415 рр. н. е.: Грецька вчена-астроном, математик і філософ Гіпатія стала відомою освітянкою і коментаторкою наук. 3-тє ст. н. е.: Клеопатрі Алхімістці, ранній фігурі в хімії і практичній алхімії, приписується винахід аламбікаStanton J. Linden. The alchemy reader: from Hermes Trismegistus to Isaac Newton Cambridge University Press. 2003. p.44.

Середньовіччя

бл. 975 р.н. е.: китайська вчена-алхімік Кенг Сянь-Сенг (Keng Hsien-Seng) працювала при імператорському дворі, переганяючи парфуми, використовувала ранню форму процесу Сокслета для вилучення камфори у спирт, і отримала визнання за свою майстерність у використанні ртуті для вилучення срібла з руд. 10-те ст.: Астроном розробила і виготовила астролябії для двора Сайфа аль-Даула в Алеппо. початок 12 століття: Добродея Київська (пом. 1131), княжна Київської Русі, була першою жінкою, яка написала трактат про медицину. початок 12-го ст.: італійська лікарка Тротула Салернська уклала медичні роботи з захворювань жінок і шкірних захворювань. 12-е століття: Адель Сарацинська викладала в Школі медицини Салерно. ХІІІ століття: Гільдеґарда Бінгенська (1098—1179) була засновницею наукової природної історії Німеччини. 1159: Ельзаська монахиня Геррада Ландсбергська (1130—1195) склала науковий збірник «Hortus deliciarum». 1220-ті: Зулема Астрологиня була мусульманською астрономкою в Медіна Майорка. початок 14 століття: була лікаркою в Падуї, Італія.

16 століття

1561: італійська алхімік опублікувала популярну книгу «Таємниці дами Ізабелли Кортезе» (The Secrets of Lady Isabella Cortese). Ця робота включала рецепти лікарських засобів, дистильованих масел і косметики, і була єдиною книгою, виданою жінкою-алхімікинею у 16 столітті.

1572: Італійська ботанік Лоредана Марчелло померла від чуми — але не раніше, ніж розробила кілька ефективних паліативних формул для хворих на чуму, які використовували багато лікарів. 1572: Датська вчена Софія Браге (1556—1643) допомагала своєму братові Тихо Браге з астрономічними спостереженнями. 1590: Катерина Вітале зайняла пост головного фармацевта мальтійського Ордена Госпітальєрів замість померлого чоловіка, ставши першою відомою жінкою — хіміком та фармацевтом на Мальті.

17 століття

1609: Французька акушерка Луїс Буржуа стала першою жінкою, яка написала книгу про практику пологів. 1642: Мартін Бертеро, перша відома жінка-мінералог, ув'язнена у Франції за підозрою в чаклунстві. Перед тим, як її заарештували, Бертеро опублікувала дві письмові роботи з науки про гірничо-металургійну галузь. 1650: Сілезька астроном Марія Куніц опублікувала працю «Urania Propitia», яка як спрощувала, так і значно покращила математичні методи Йоганна Кеплера для знаходження планет. Книга була опублікована як латиною, так німецькою — нетрадиційне рішення, яке зробило науковий текст більш доступним для не-університетської освіченої аудиторії. 1656: Французька хімік і алхімік Марі Мердрак опублікувала книгу «La Chymie Charitable et Facile, en Faveur des Dames» (корисна і легка хімія для користі дам). 1668: Після розлучення з чоловіком, французька поліматикиня Маргарита де ла Саблер () заснувала в Парижі популярний салон, який регулярно відвідували вчені та науковці з різних країн, обговорюючи ідеї та обмінюючись знаннями, а Саблер досліджувала фізику, астрономію та природну історію зі своїми гостями. 1680: Французька астроном Жанна Дюме опублікувала резюме аргументів, що підтримують теорію геліоцентризму Коперника. Дюме писала, що «між мозком жінки і чоловіка немає різниці». 1685: Фризька поетка і археолог Тітіа Бронгерсма керувала першими розкопками дольмена в Боргері, Нідерланди. Розкопки дали нові докази того, що кам'яні споруди були могилами, побудованими доісторичними людьми, а не структурами, побудованими велетнями, що було до того загальним переконанням. 1693—1698: німецька астроном і ілюстраторка Марія Клара Ейммарт створила понад 350 детальних малюнків місячних фаз. 1699: Німецька ентомологиня Марія Сибілла Меріан, перша вчена, що задокументувала життєвий цикл комах для громадськості, почала наукову експедицію до Суринаму, Південна Америка. Згодом Меріан опублікувала «Metamorphosis insectorum Surinamensium», новаторську ілюстровану роботу про південноамериканські рослини, тварин і комах.

18 століття

1702: англійська піонерка ентомології Елеонор Гленвілл виявила новий вид метеликів у Лінкольнширі, згодом названий на її честь англійською. Масштабна колекція метеликів Гленвілл вразила ентомолога Вільяма Вернона, який назвав роботу Гленвілл «найблагороднішою колекцією метеликів, усі англійські, яка нас присоромила». Метелики Гленвілл стали частиною ранніх колекцій в Музеї природознавства (Лондон). 1702: німецька астроном Марія Кірх стала першою жінкою, яка відкрила комету. бл. 1702—1744: У Монреалі, Канада, французька ботанік Кетрін Жеремі збирала зразки рослин і вивчала їхні властивості, посилаючи зразки та докладні записки вченим у Франції. 1732: У віці 20 років італійська фізик Лора Бассі стала першою жінкою, прийнятою до Болонської академії наук. Через (?) місяців вона публічно захистила докторську дисертацію і отримала звання. Бассі було присвоєно почесну посаду професора фізики в Болонському університеті, першій жінці у світі. 1738: Французька поліматикиня Емілі дю Шатле стала першою жінкою, чию працю опублікувала Паризька академія, після конкурсу про характер вогню. 1740: Французька поліматикиня Емілі дю Шатле видала «Основи фізики» (), заклавши метафізичну основу ньютонівської фізики. 1748: шведська агрономеп Єва Екеблад стала першою жінкою-членом шведської Королівської академії наук. Два роки потому вона розробила новий процес використання картоплі для виробництва борошна та алкоголю, що згодом зменшило залежність Швеції від врожаю пшениці та зменшило ризик голоду. 1751: 19-річна італійка Крістіна Роккаті отримала докторський ступінь з фізики у Болонському університеті. 1753: американка Джейн Колден була єдиною жінкою-біологом, яку Карл Лінней назвав у своєму творі «Види рослин»Oakes, Elizabeth H., Encyclopedia of World Scientists, Infobase Publishing, 2007, p. 147. 1755: італійська анатомка Анна Моранді Манцоліні зайняла місце померлого чоловіка в Болонському університеті, ставши професором анатомії, і заснувала всесвітньо відому лабораторію анатомічних досліджень. 1757: французька астроном Лепот працювала з математиками Клеро і Лаландом з обчислення наступного прибуття комети Галлея. 1760: американська садівниця Марта Даніель Логан почала співпрацювати з ботаніком і колекціонером Джоном Бартрамом, регулярно обмінюючись з ним насінням, рослинами і ботанічними знаннями. 1762: Французька астроном Ніколь-Рейне Лепаут розрахувала час і відсоток сонячного затемнення, яке, як передбачалося, відбудеться через два роки. Лепаут створила карту для показу фаз і опублікувала таблицю своїх розрахунків у виданні «Connaissance des Temps» від 1763 року. 1766: Французька хімік Женев'єва Тіру д'Арконвіль опублікувала книгу досліджень гниття зі спостереженнями більш ніж 300 експериментів протягом п'яти років, в яких намагалася виявити фактори, необхідні для збереження яловичини, яєць та інших продуктів. Робота була рекомендована для королівського патенту колегою-хіміком П'єром-Джозефом Маккуером. 1776: У Болонському університеті італійська фізик Лаура Бассі стала першою жінкою, призначеною на кафедру фізики в університеті. 1776: Крістіна Кірх отримала оклад у 400 талерів для створення календарів. Див. також про її сестру Маргаретту Кірх. 1782—1791: французька хімік і мінералогиня Клодін Пікардет переклала французькою більше 800 сторінок шведських, німецьких, англійських і італійських наукових праць, що дозволило французьким ученим краще обговорювати і використовувати міжнародні дослідження в галузі хімії, мінералогії та астрономії. бл. 1787—1797: китайська астроном-самоучка Ван Жені опублікувала принаймні дванадцять книг і кілька статей з астрономії та математики. Використовуючи лампу, дзеркало і стіл, вона створила відомий науковий експонат, призначений для точного моделювання місячного затемнення. 1789: Французька астроном Луїза дю П'єррі, перша парижанка, яка стала професоркою астрономії, викладала перші курси астрономії, спеціально відкриті для студенток. 1794: Шотландська хімік Елізабет Фулхейм винайшла концепцію каталізу і опублікувала книгу про її висновки. c. 1796—1820: Під час правління імператора Цзяцін астроном Хуан Лю стала першою китайкою, яка працювала з оптикою і фотографічними зображеннями. Вона розробила телескоп, який міг приймати прості фотографічні зображення за допомогою фоточутливого паперу. 1797: Англійська письменниця і науковиця Маргарет Брайан опублікувала «Збірну систему астрономії», яка включала її гравюру і двох її дочок (?). Книгу присвятила своїм студентам.

19 століття

Перша половина

1808: Анна Сундстрем почала допомагати Якобу Берцеліусу в його лабораторії, ставши однією з перших шведських жінок-хіміків. 1815: Англійська археолог леді Естер Станхоп використовувала середньовічний італійський манускрипт, щоб знайти ймовірну археологічну пам'ятку в Ашкелоні, ставши першим археологом, який почав розкопки в палестинському регіоні. Це був один з перших прикладів використання текстових джерел у польовій археології. 1816: Французька вчена-математик і фізик Софі Жермен стала першою жінкою, яка отримала нагороду від Паризької академії наук, за роботу з теорії пружності. 1823: Англійська палеонтологиня і колекціонерка скам'янілостей Мері Еннінг відкрила перший повний скелет Plesiosaurus. 1830—1837: бельгійська ботанік Марі-Енн Ліберт опублікувала чотиритомну працю «Plantae cryptogamicae des Ardennes», яка містила колекцію з 400 видів мохів, папоротей, лишайників, водоростей і грибів з регіону Арденн. Її внески до системних криптогамних досліджень були офіційно визнані прусським імператором Фрідріхом-Вільгельмом III, а Ліберт отримала золоту медаль за заслуги. 1832: французька морська біолог Жанна Віллепре-Пауер винайшла перший скляний акваріум, використовуючи його для допомоги в її наукових спостереженнях «Argonauta argo». 1833: англійські фікологині Амелія Гріффітс та Мері Вейатт опублікували дві книги про місцеві британські водорості. Гріффітс користувалась повагою на міжнародному рівні і репутацією кваліфікованої колекціонерки та дослідниці морських водоростей, а шведський ботанік Карл Адольф Агард раніше цього року назвав рід водоростей Griffithsia на її честь.