Омнопон () — комбінований лікарський препарат, який за хімічним складом є сумішшю алкалоїдів опію та належить до групи опіоїдних анальгетиків.Омнопон (Omnopon) Омнопон застосовується підшкірно.
Фармакологічні властивості Омнопон — комбінований лікарський препарат, який за хімічним складом є сумішшю алкалоїдів опію та належить до групи опіоїдних анальгетиків до складу омнопону входять морфін (48—50 % масового складу препарату), кодеїн, тебаїн, папаверин, носкапін. Механізм дії препарату полягає у стимулюванні трьох підвидів опіатних рецепторів — μ-, δ- і κ-підвидів. Наслідком цього є блокування міжнейронної передачі больових імпульсів у різних відділах ЦНС, включно з корою головного мозку. Застосування омнопону спричинює виражений знеболювальний ефект, зміну емоційного забарвлення болю, виникнення ейфорії, а також седативний ефект. При застосуванні омнопону, як і більшості інших опіоїдів, пригнічується дихальний центр, гальмується центр кашлю, а також виникає міоз та брадикардія. Проте при застосуванні омнопону рідше спричинюється блювання у зв'язку із гальмуванням блювального центру, значно рідше спричинює спазм гладеньких м'язів внутрішніх органів (у зв'язку із прямою міотропною спазмолітичною дією папаверину, тебаїну і носкапіну), хоча й також послаблює перистальтику кишечнику та сприяє розвитку запору. Як і при застосуванні морфіну, при застосуванні омнопону може спостерігатися залежність від препарату. Омнопон застосовується при вираженому больовому синдромі, у тому числі при кольках, при інфаркті міокарду, злоякісних пухлинах, для премедикації перед операціями.
Фармакокінетика Омнопон швидко й добре всмоктується після парентерального введення, та швидко метаболізується, тому біодоступність препарату точно не встановлена. Омнопон проникає через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр, та виділяється в грудне молоко. Метаболізується препарат у печінці з утворенням малоактивних метаболітів. Виводиться препарат із організму у вигляді метаболітів переважно із сечею, частково з жовчю. Період напіввиведення омнопону становить 2—3 години.
Покази до застосування Омнопон застосовується при больовому синдромі різного генезу, у тому числі при кольках, при інфаркті міокарду, злоякісних пухлинах, важких травмах, для премедикації перед операціями, для знеболення під час операцій, та у післяопераційному періоді.
Побічна дія При застосуванні омнопону можуть спостерігатись наступні побічні ефекти: Алергічні реакції та з боку шкірних покривів — шкірний висип, свербіж шкіри, анафілактичний шок, кропив'янка, гіпергідроз. З боку травної системи — жовтяниця, зниження апетиту, нудота, блювання, жовчева коліка, порушення функції печінки, запор, сухість в роті. З боку нервової системи — запаморочення, слабість, сонливість, головний біль, міоз, дезорієнтація, галюцинації, делірій, порушення чіткості зору, диплопія, тремор, гіпотермія, підвищення внутрішньочерепного тиску. З боку серцево-судинної системи — артеріальна гіпертензія або артеріальна гіпотензія, брадикардія або тахікардія, аритмія. З боку дихальної системи — пригнічення дихання, бронхоспазм, апное. З боку сечостатевої системи — затримка сечі, зниження лібідо. Місцеві реакції — реакції в місці ін'єкції, включно з тромбозом судин. Зміни в лабораторних аналізах — еозинофілія, підвищення активності ферментів печінки.
Протипокази Омнопон протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, підвищенні внутрішньочерепного тиску, черепно-мозкових травмах, пригніченні дихання, інсульті, важкій печінковій недостатності, болі у животі невстановленої етіології, алкогольній інтоксикації, делірії, гарячці, артеріальній гіпотензії, порушенні атріовентрикулярної провідності, комі, глаукомі, дітям віком до 12 років, особам у віці понад 75 років.
Форми випуску Омнопон випускається у вигляді ампул по 1 мл 1 % і 2 % розчину.
Примітки
Посилання Омнопон на сайті mozdocs.kiev.ua http://www.rlsnet.ru/mnn_index_id_3350.htm