Ангеліна Фанні Елішеміус, у шлюбі Гессе (; — ) — американська та німецька мікробіологиня. Стала відомою завдяки роботам з мікробіології (у співавторстві з чоловіком), які сприяли розвитку агару-агару як середовища для культивування мікроорганізмів.
Біографія Ангеліна Фанні Елішеміус народилась 22 червня 1850 року у Нью-Йорку (США) у сім'ї багатого купця Генріха Готфріда Елішеміуса та його дружини Сесіль Елізи, яка була з франкомовної частини Швейцарії.
Фанні Анджеліна, або «Ліна», як її називала родина, була старшою з десяти братів і сестер, п'ятеро з них померли в дитинстві. Її родина жила в маєтку під назвою Лорел-Гілл-Менор поблизу річки Пассаїк. Вона навчилася готувати від своєї матері та слуг у Лорел-Гілл, і ця освіта пізніше виявилася вирішальною в лабораторії.
Вона не отримала формальної наукової освіти. Натомість батьки відправили її до школи в Невшатель, Швейцарія, у віці 15 років. Там вона вивчала домоводство та французьку мову, що було поширеною практикою серед молодих жінок із заможних сімей того часу.
В 1872 році, перебуваючи в Німеччині, познайомилась з лікарем та почала проводити з ним дослідження з мікробіології. В 1874 році у Женеві (Швейцарія) пара одружилась.
Науковий внесок Взимку 1880–1881 років Гессе переїхали до Берліна, щоб Вальтер міг приєднатися до лабораторії бактеріолога Роберта Коха.
Фанні Гессе працювала безкоштовно, допомагаючи своєму чоловікові готувати засоби для росту бактерій, чистила обладнання та займалась підготовкою ілюстрацій для публікацій.
У 1881 році, коли її чоловік працював у лабораторії німецького лікаря і мікробіолога Роберта Коха, Гессе припустила, що агар є кращим за желатин для культивування бактерій. Вона знала про властивості агару як гелеутворюючого агента, який зберігав свої властивості гелю при високих температурах, використовуючи його в домашніх умовах для приготування пудингів і желе. Голландський моряк, який жив на Яві, постачав їй для приготування мармеладу агар-агар, коли вона жила в Америці.
Фанні Гессе запропонувала Коху використовувати агар для культивування бактерій, що викликають туберкульоз.
Хоча Кох, у документі 1882 року, що описував бацили туберкульозу, згадував, що він використовував агар замість желатину, але вчений навіть не натякнув, що це ідея Фанні Гессе (див. Ефект Матильди). Загалом, пропозиції Фанні Гессе ніколи оцінювали, і вони не приносили фінансової вигоди родині Гессе.
Фанні Анджеліна та Вальтер Гессе ніколи не публікували роботи про агар або свій внесок у «техніку покриття Коха». Багато першоджерел, що документують їхнє життя, ймовірно, були знищені під час бомбардування Дрездена під час Другої світової війни.
Інші внески
Онук Фанні Анджеліни Гессе згадував у 1992 році, що вона працювала «сучасним медичним технологом», хоча за її життя цієї професійної ролі не існувало. Окрім ідеї використання агару, вона створила численні точні наукові ілюстрації, деякі з яких збереглися донині. Вона малювала бактеріальні колонії на твердих середовищах, майстерно використовуючи акварельні фарби та демонструючи глибоке розуміння мікробіології. Ці акварелі були опубліковані в наукових статтях, які приписуються її чоловікові.
Примітки
Посилання AGAR and the Quest to Isolate Pure Cultures The Forgotten Woman Who Made Microbiology Possible