Альбрехт Фрідріх Карл Пенк (; 25 вересня 1858, Лейпциг — 7 березня 1945, Прага) — німецький географ і геолог, особливо цікавився геоморфологією, льодовиковими формами рельєфу та кліматологією.
У Віденському університеті лекції Альбрехта Пенка слухав український географ, картограф та етнограф, академік Всеукраїнської академії наук — Степан Рудницький.
Біографія Альбрехт Пенк народився в Рюдніці поблизу Лейпцига в сім'ї продавця книг Еміля Пенка (1829—1880) і його дружини Єлизавети Пенк (1833—1896). Після закінчення середньої школи в 1875 році він навчався в Лейпцизькому університеті, де вивчав хімію, ботаніку, мінералогію та геологію.
У 1885—1906 роках Пенк був професором Віденського університету, а з 1906 по 1927 рік університету Гумбольдтів у Берліні, де він працював над проблемами геоморфології та кліматології.
У 1886 році Пенк одружився з Ідою Гангхофер (1863—1944), сестрою письменника (1855—1920). Їхній син — Вальтер Пенк (1888—1923) став відомим географом і геоморфологом.
В 1891 році запропонував створити Міжнародну мільйонну карту світу на 5-му Міжнародному географічному конгресі в Берні.
Разом з (1862—1927) у 1909 році опублікував відому працю «Альпи в льодовиковий період» (Die Alpen im Eiszeitalter), де вони розділили плейстоцен на чотири льодовикові періоди відповідно до заледеніння Альп (Гунц, Міндель, Рисс, Вюрм), з назвами, обраними за річковими долинами, які, на думку представників льодовикової теорії, були продуктом руху льодовиків.
До 1918 року Пенк також керував інститутом і музеєм океанографії. З 1928 року викладав в німецькому університеті Карла-Фердинанда в Празі.
Альбрехт Пенк помер в Празі 7 березня 1945 року.
Наукові праці Studien über lockere vulkanische Auswürflinge. 1878. Die Geschiebeformation Norddeutschlands. 1879. Die Vergletscherung der deutschen Alpen, ihre Ursache, periodische Wiederkehr und ihr Einfluss auf die Bodengestaltung. 1882. Schwankungen des Meeresspiegels. 1882. Die Eiszeit in den Pyrenäen. 1884. Das Deutsche Reich, das Königreich der Niederlande, das Königreich Belgien, das Großherzogtum Luxemburg (in Richthofens Länderkunde v. Europa 1888/89). Morphologie der Erdoberfläche. 2 Bände. Stuttgart 1894. Thalgeschichte der obersten Donau. In: Schriften des Vereins für Geschichte des Bodensees und seiner Umgebung. 28. Jg., 1899, S. 117—130. (цифрова копія) mit E. Brückner: Die Alpen im Eiszeitalter. 3 Bände. Leipzig 1909. Tsingtau. 1910. Nationale Erdkunde. Buchholz & Weißwange, Berlin 1934. Klettgauer Pforte und Bodensee. In: Schriften des Vereins für Geschichte des Bodensees und seiner Umgebung. 66. Jg., 1939, S. 117—139. (цифрова копія)
Примітки
Посилання
Степан Рудницький — ґеоґраф з Україною в серці