Лебідь А (, 405) — перша радіогалактика, ототожнена з оптичним об'єктом — еліптичною галактикою. Розташована в сузір'ї Лебедя і віддалена від нас на відстань . Є найпотужнішим (1038 Вт) позагалактичним джерелом радіовипромінювання у своєму сузір'ї (на що вказує літера А в назві), і одним з найпотужніших на всьому небі. Значна різниця потужності радіовипромінювання далекого Лебедя А і найближчої до нас зовнішньої галактики Андромеди (1032 Вт) призвела згодом до розподілу галактик на два типи — так звані нормальні галактики, подібні до туманності Андромеди, і радіогалактики.
Історія
Відкриття 1939 рік — Виявлена Ґроутом Ребером.
Ідентифікація 1951 року було відзначено, що радіоджерело лежить посеред багатого скупчення галактик та збігається (у межах похибки) з одним із найяскравіших членів скупчення, який має 17-у зоряну величину. Відстань до скупчення оцінювалася близько 10 Мегапарсек і тоді здавалося майже неймовірним, що настільки далека галактика може бути таким потужним радіоджерелом. Після уточнення координат радіоджерела батьківську галактику було остаточно ідентифіковано 1954 року.
Масова культура
В літературі
У вірші Олени Крюкової «Радіогалактика Лебідь А». У книзі Карла Сагана «Контакт». Згадується як штучна споруда позаземних цивілізацій.
Примітки
Література
Посилання
Картка Лебідь А в базі даних NED . Картка Лебідь А в базі даних SIMBAD .