Леонард Альфред Шнайдер (; 13 жовтня 1925 року — 3 серпня 1966 року), відомий під псевдонімом Ленні Брюс, ), — американський стендап-комік, соціальний критик і сатирик, що здобув популярність в 1950—1960 роках. Сміливість суджень, спосіб життя, арешти і скандальні судові розгляди, обставини смерті (яка, за офіційною версією була викликана наркотичним передозуванням) забезпечили Ленні Брюса культову посмертну популярність, не в останню чергу — серед рок-музикантів, багато з яких називали його серед основних впливів.
Біографія Леонард Альфред Шнайдер народився в Минеолі, Лонг-Айленд, в єврейській родині. Його батько, Майрон Шнайдер (приїхав з Великої Британії), був службовцем взуттєвої фірми. Мати, Сейді Шнайдер (до шлюбу Кітченберг), щоб утримувати себе і сина після розлучення, стала працювати танцюристкою, взявши псевдонім Селлі Марр. Батька Ленні бачив рідко, життя Селлі мало хаотичний характер, так що Ленні провів дитячі роки, в основному в будинках численних родичів.
Книги Ленні Брюса
Stamp Help Out! (1961 /1965) How to Talk Dirty and Influence People (Playboy Publishing, 1967)
Книги про Ленні Брюса
Julian Barry, Lenny (п'єса) (Grove Press, Inc. 1971) Kitty Bruce, The (almost) Unpublished Lenny Bruce (1984, Running Press) The Essential Lenny Bruce, ред. John Cohen (Ballantine Books, 1967) Ronald K. L. Collins & David Skover, The Trials of Lenny Bruce: The Fall & Rise of an American Icon (Sourcebooks, 2002) Don DeLillo, Underworld, (Simon and Schuster Inc., 1997) Bradley Denton, The Calvin Coolidge Home For Dead Comedians Albert Goldman, Lawrence Schiller, Ladies and Gentlemen—Lenny Bruce!! (Random House, 1974) Brian Josepher, What the Psychic Saw (Sterlinghouse Publisher, 2005) Frank Kofsky, Lenny Bruce: The Comedian as Social Critic & Secular Moralist (Монада Press, 1974) Valerie Kohler Smith, Lenny (Grove Press, Inc., 1974) William Karl Thomas, Lenny Bruce: The Making of a Prophet (1989)
У популярній культурі
Єдина поява Л. Брюса в кіно — роль викидайла в барі у фільмі категорії Z «Рекет в танцхоллі» (Dance Hall Racket) 1953 р., режисер Філ Такер, сценарій Л. Брюса. Його дружина, Х. Гарлоу, грала там же танцюристку. «Ленні» (Боб Фосс, 1974) — біографічна картина з Дастіном Гоффманом у головній ролі, створена знаменитим режисером як «пам'ятник таланту і його епосі»; також кадри з Брюсом з'являються у фільмі Фосса «Весь цей джаз»; Короткометражний мультфільм Thank You Mask Man (1971) — по скетчу Ленні Брюса, озвучення — аудіозапис одного з виступів; Збереглася зйомка одного з останніх виступів (знана як The Lenny Bruce Performance Film, 1965-66 рр., Сан-Франциско), що є вже більше політичною критикою, ніж просто комедійним шоу; Знято кілька документальних фільмів про Ленні Брюса (Lenny Bruce — Swear to Tell the Truth, 1998; Lenny Bruce Without Tears, 1972; Looking for Lenny, 2011), але українською мовою вони не виходили. У серіалі Дивовижна місіс Мейзел роль Ленні Брюса виконав Люк Кірбі. Згадується в пісні "It’s the End of the World as We Know It (And I Feel Fine)" гурту R.E.M.
Примітки
Посилання
The Official Website of Lenny Bruce Lenny Bruce: The crucifixion of a true believer , Нет Хентофф Lenny Bruce Again , Едвард Азлант Lenny Bruce: Dead Man Talking CrimeLibrary.com Lenny Bruce — kirjasto.sci.fi Lenny Bruce — Ubqtous.com The Complete Lenny Bruce Ladies and Gentlemen: Lenny Bruce Lenny Bruce: Swear To Tell the Truth, Sundance The Trials of Lenny Bruce The Lenny Bruce Trial Lenny Bruce and the Bunny Early Appearance on the Arthur Godfrey Show, 1949 Ленні Брюс на сайті Find a Grave Recollections of performing with Lenny Bruce in the 1950s Come and Gone. Виступ в The Jazz Workshop, за який Брюса заарештували в 1961 році. Переклад автобіографії Л. Брюса How to Talk Dirty and Influence People