Володимир Ілліч Косицький (, село Камчатка, тепер Гродненської області, Республіка Білорусь — , місто Євпаторія Кримської області) — радянський діяч, хірург-ортопед, головний лікар Євпаторійського дитячого санаторію імені Крупської Кримської області. Депутат Верховної Ради СРСР 4-го скликання.
Життєпис Народився в бідній селянській родині. Працював пастухом, лісорубом. Закінчив двокласне училище.
У 1914 році склав іспит екстерном і отримав звання народного вчителя, але незабаром був мобілізований в російську імператорську армію. Учасник Першої світової війни.
Після демобілізації в 1918 році вчителював у Орловській губернії.
З 1919 року — в Червоній армії, воював на Південному фронті. Учасник громадянської війни в Росії.
У 1927 році закінчив Воронезький медичний інститут.
З 1927 року працював лікарем. Хвороба сина змусила його в 1932 році переїхати в Євпаторію (Кримська АРСР).
У 1935—1941 роках — головний лікар Євпаторійського дитячого кістково-туберкульозного санаторію імені Крупської Кримської АРСР.
У 1939—1940 роках — у Червоній армії на медичній службі, учасник радянсько-фінської війни.
З червня 1941 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив провідним хірургом госпіталів Приморської армії; начальником медичного відділення евакуаційного госпіталю № 4230 3-го Білоруського фронту. Член ВКП(б) з 1945 року.
У 1946 — 1 жовтня 1956 року — головний лікар Євпаторійського дитячого санаторію імені Крупської Кримської області. Розробив нову методику лікування кісткового туберкульозу.
Звання майор медичної служби підполковник медичної служби
Нагороди орден «Знак Пошани» орден Вітчизняної війни ІІ ст. (24.04.1945) медалі заслужений лікар Російської РФСР (1948)
Джерела На страже здоровья