Йоганн «Ганс» Блашке (; 1 квітня 1896, Відень — 25 жовтня 1971, Зальцбург) — австрійський інженер, доктор інженерних наук, юрист і політик. Депутат рейхстагу. Бургомістр Відня (30 грудня 1943 — 6 квітня 1945). Бригадефюрер СС.
Біографія Син чиновника-податківця. В 1914 році розпочав навчання у Вищій технічній школі Відня, яке перервав через початок Першої світової війни. Учасник війни, обер-лейтенант резерву. Після війни продовжив навчання і завершив його в 1922 році. З 1926 року працював патентним повіреним.
В 1931 році вступив у нелегальну австрійську НСДАП (партійний квиток №614 686). В 1934 році засуджений до довічного позбавлення волі за участь у Липневому путчі, однак в 1936 році був звільнений у зв'язку з Липневими домовленостями. В 1938 році брав участь у штурмі будівлі Вітчизняного фронту на Ам-Гоф. Перед аншлюсом вступив у СС (особистий номер 292 790) і був призначений державним радником у Відні, а такаож керівником організації старих бійців Відня. Спочатку, як третій, а потім як перший віце-бургомістр, Блашке відповідав за Управління культури. З 30 грудня 1943 по 6 квітня 1945 року — бургомістр Відня.
В 1948 році Блашке був засуджений у Відні за державну зраду до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Він втаритв громадянство і академічні звання. В березні 1958 року Блашке домігся скасування вироку.
Сім'я Дочка Блашке, Гертруда Барна, була актрисою Німецького народного театру в Відні.
Звання
Обер-лейтенант резерву австро-угорської армії Обербаннфюрер Гітлер'югенду Штурмбаннфюрер СС (12 березня 1938) Оберштурмбаннфюрер СС (20 квітня 1938) Штандартенфюрер СС (25 липня 1938) Оберфюрер СС (20 квітня 1941) Бригадефюрер СС (20 квітня 1944)
Нагороди
Перша світова війна
Бронзова медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) з мечами Військовий Хрест Карла
Міжвоєнний період
Тірольська земельна медаль 1914—1918 Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918) (Болгарія) Спортивний знак СА в бронзі Почесний кут старих бійців Кільце «Мертва голова» Почесна шпага рейхсфюрера СС Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Почесний хрест ветерана війни з мечами
Друга світова війна
Орден крові (30 жовтня 1939) Почесний кинджал СС Золотий почесний знак Гітлер'югенду з дубовим листям Почесний кинджал Гітлер'югенду Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу Командор ордена «Святий Олександр» (Болгарія)
Література
Wolfgang Graf: Österreichische SS-Generäle. Himmlers verlässliche Vasallen, Hermagoras-Verlag, Klagenfurt/ Ljubljana/ Wien 2012, ISBN 978-3-7086-0578-4. Ernst Klee: Das Kulturlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945. S. Fischer, Frankfurt am Main 2007, ISBN 978-3-10-039326-5, S. 56. Paulus Manker: Der Theatermann Gustav Manker. Spurensuche. Amalthea, Wien 2010 ISBN 978-3-85002-738-0
Примітки