То́рок — слово, що означає «крайка». Торок — шматок полотна з бахромою, який кріпився до навою ткацького верстата й служив для кріплення ниток основи. Торок (торочки) — облямівка. Торок (торочка, торочки) — бахрома. Торок — невеликий пліт з 3-4 колод, на торки розбиралися великі плоти при підгоні до берега.
Тороки Тороки́ — бахрома. Тороки́ — ремені ззаду сідла для прив'язування речей або прив'язаний до сідла дорожній мішок.
Див. також Торки (значення)
Примітки