Дже́ффрі Е́двард Епштейн, іноді також Епстін (; 20 січня 1953, Бруклін, Нью-Йорк, США — 10 серпня 2019, Нью-Йорк, США) — американський фінансист єврейського походження, сексуальний злочинець. Почав кар'єру в галузі фінансів в інвестиційному банку Bear Stearns, згодом заснував власну фірму J. Epstein & Co.

2008 року був заарештований і визнав себе винним за двома звинуваченнями в організації проституції. Засуджений за зґвалтування 14-річної дівчини; 13 місяців перебував під арештом, після чого був звільнений за угодою про визнання провини, коли федеральні посадові особи визнали його жертвами 36-ти неповнолітніх дівчат, яким Епштейн у межах мирових угод виплатив від $50 000 до $1 млн. Угоду про визнання провини уклав Александер Акоста, тодішній федеральний прокурор Південного округу Флориди, який погодився надати Епштейну імунітет від усіх федеральних кримінальних звинувачень. Епштейн був знову заарештований 6 липня 2019 року за федеральним звинуваченням у торгівлі неповнолітніми у Флориді та Нью-Йорку.

У суботу 10 серпня 2019 року знайдений мертвим у своїй камері.

Ранній період життя Джеффрі Епштейн народився 1953 року в Брукліні (Нью-Йорк, США) в єврейській родині. Батьки — Полін (до шлюбу Столофскі, 1918—2004) і Сеймур Джі Епштейн (1916—1991). Батьки одружилися 1952 року, незадовго до його народження. Полін була шкільною помічницею і домогосподаркою. Сеймур Епштейн працював у Департаменті парків та відпочинку Нью-Йорка садівником. Джеффрі був старшим з двох братів. Він і його брат Марк виросли в бруклінському мікрорайоні Сігейт. 1967 року Епштейн відвідував Національний музичний табір в престижному Центрі мистецтв Інтерлошен (Мічиган). 1969 року, у віці 16 років, він закінчив старшу школу Лафаєт у Брукліні, пропустивши два класи. Пізніше, того ж року, він вступив до коледжу «Купер-юньйон» (Іст-Віллідж, Нью-Йорк). Восени 1971 року Епштейн почав відвідувати Курантівський інститут математичних наук при Нью-Йоркському університеті, але 1974 року покинув його, не отримавши диплома.

Кар'єра Трудову кар'єру Епштейн розпочав у підготовчій школі до Делтонівського коледжу у Мангеттені, у якому з 1974 до 1976 роки викладав математичний аналіз і фізику. 1976 року Епштейн перейшов до інвестиційного банку Bear Stearns трейдером опціонів, де працював у відділі спеціальних продуктів, консультуючи клієнтів з високим рівнем доходу за податковим стратегіям. Домігшись успіху, 1980 року Епштейн став обмеженим партнером у Bear Stearns, а рік по тому залишив банк.

У серпні 1981 року Епштейн заснував власну консалтингову фірму International Assets Group Inc. (I. A. G.), що надавала клієнтам допомогу у поверненні вкрадених нечистими на руку брокерами та юристами грошей. Епштейн описував цю роботу як полювання за головами високого рівня. За його словами, іноді він консультував уряди і дуже багатих людей, допомагаючи їм повернути вкрадені кошти, водночас деколи він вів справи з клієнтами, які привласнювали чужі кошти.

1987 року Стівен Гоффенберг найняв Епштейна як консультанта своєї компанії Tower Financial Corporation, колекторського агентства, котре скуповувало борги приватних осіб перед лікарнями, банками, телефонними компаніями Вони познайомилися в Лондоні в 1980-х роках через Дугласа Ліза, оборонного підрядника, і Джона Мітчелла, колишнього генерального прокурора.. За консультаційну роботу Епштейнові платили 25 000 доларів на місяць. Одне з перших завдань Епштейна у Гоффенберга полягало в тому, щоб реалізувати те, що пізніше виявилося невдалою пропозицією купівлі Pan American World Airways 1987 року і Emery Air Freight Corp 1988 року. Гоффенберг і Епштейн тісно співпрацювали і багато подорожували по всьому світу. 1993 року Tower Financial Corporation було викрито як одну з найбільших фінансових пірамід в американській історії, в результаті діяльності якої інвестори втратили більше $450 млн. У своїх свідченнях Гоффенберг стверджував, що Епштейн брав участь в шахрайській схемі. Однак Епштейн покинув компанію до скандалу, і його ніколи не звинуватили в безпосередній участі в цьому шахрайстві.

Того ж 1987 року Джеффрі заснував власну фірму з управління фінансами J. Epstein & Co. Компанію було створено для управління активами клієнтів з власним капіталом понад $1 млрд. Головним публічно відомим клієнтом J. Epstein & Co був друг і покровитель Епштейна Леслі Векснер, магнат у сфері роздрібної торгівлі, голова і генеральний директор корпорації L Brands (раніше Limited Brands). Незабаром після знайомства з Векснером 1986 року, Епштейн став його фінансовим радником і обійняв посаду тимчасового повіреного в справах. До 1995 року Епштейн був директором Векснерського фонду () і Векснерського фонду спадщини (). Також він був президентом компанії Wexner's Property, яка розвивала місто Нью-Олбані (Огайо), в якому проживав Векснер. Хоча Джеффрі ніколи не працював в L Brands, він часто листувався з керівниками компанії. Також він часто відвідував покази мод Victoria's Secret, приймав моделей у своєму нью-йоркському будинку і допомагав молодим моделям працювати в компанії. 1996 року Епштейн змінив назву своєї фірми на Financial Trust Company і, заради податкових переваг, перереєстрував її на острові Сент-Томас (Віргінські острови США).

2003 року Епштейн вирішив придбати журнал New York Magazine. Серед інших претендентів на купівлю були виконавчий директор з реклами Донні Дойч, колишній власник маркетингової компанії Deutsch Inc., інвестор-мільярдер Нельсон Пельтц, медіа-магнат і видавець New York Daily News Мортімер Цукерман, а також кінопродюсер Гарві Вайнштайн. Урешті-решт часопис придбав Брюс Вассерштайн, інвестиційний банкір з Волл-стріт, який заплатив $55 млн. 2004 року Епштейн і Цукерман виділили до $25 млн на фінансування журналу про знаменитостей і поп-культурі Radar, ставши рівноправними партнерами в цьому бізнесі.

2015 року ізраїльська газета Haaretz повідомила, що J. Epstein & Co інвестувала в стартап, очолюваний колишнім прем'єр-міністром Ізраїлю Егудом Бараком.

Кримінальна справа

Початок розслідування (2005—2006) У березні 2005 року жінка звернулася до поліцейського управління міста Палм-Біч (Флорида) і повідомила, що її 14-річна падчерка була привезена в особняк Епштейна старшою дівчинкою. Там їй нібито заплатили 300 доларів за роздягання і масаж Епштейна. Вона нібито роздяглася, але вийшла від Епштейна в нижній білизні. Поліція почала 11-місячне таємне розслідування щодо Епштейна, після чого був проведений обшук в його будинку. ФБР також взяло участь у розслідуванні; згодом поліція стверджувала, що Епштейн заплатив кільком дівчатам за здійснення з ними сексуальних дій. Інтерв'ю з п'ятьма потенційними жертвами і 17 свідками під присягою, стенограми старшої школи та інші предмети, знайдені в сміттєвому відрі будинку Епштейна, показали, що деяким з причетних дівчат було менше 18 років. Поліція під час обшуку будинку Епштейна виявила дві приховані камери і велику кількість світлин дівчат по всьому будинку, деяких з яких поліція опитала в ході розслідування.

The International Business Times повідомила, що документи, подані в судовому процесі 2006 року, стверджують, що Епштейн встановив приховані камери у багатьох місцях у своєму будинку для запису сексуальних дій з неповнолітніми дівчатами відомими людьми в злочинних цілях, таких як шантаж. Епштейн нібито «забезпечував» дівчатами впливових людей, щоб справити їм задоволення, а також щоб отримати інформацію для можливого шантажу. 2015 року стало відомо, що серед одних з найвпливовіших відвідувачів в особняку Епштейна був, зокрема, принц Ендрю, герцог Йоркський Колишній співробітник сказав поліції, що Епштейну робили масаж тричі на день.. Врешті ФБР отримало заяви від 36 дівчаток, чиї звинувачення на адресу Епштейна включали в себе часткові дані.

У травні 2006 року поліція Палм-Біч заявила, що Епштейну слід пред'явити звинувачення за чотирма пунктами звинувачення в сексі з неповнолітніми та ще одному за звинуваченням у розбещенні. Прокурор штату скликав велике журі округу Палм-Біч. Тоді начальник поліції Палм-Біч Майкл Рейтер звинуватив прокурора в тому, що він надто поблажливий, і зіграв важливу роль у передачі справи до ФБР. Велике журі повернуло одне звинувачення у скоєнні кримінального злочину за проституцію, в якому Епштейн не визнав себе винним у серпні 2006 року.

Угода про відмову від кримінального переслідування (2007—2008) Розслідування ФБР призвело до звинувачення на 53 сторінках, представленого федеральному великому журі. Александер Акоста, тодішній прокурор США Південного округу Флориди, погодився укласти угоду про надання імунітету від всіх федеральних кримінальних звинувачень Епштейна разом з чотирма названими співучасниками і будь-якими неназваними «потенційними співучасниками». Згідно з «Маямі геральд», угода про відмову від судового переслідування «по суті закрила триваюче розслідування ФБР про те, чи було більше жертв та інших впливових людей, які брали участь у сексуальних злочинах Епштейна». У той час це призупинило розслідування і спростувало обвинувальний висновок. Miami Herald писала: «Акоста погодився, незважаючи на федеральний закон про зворотне, що угода буде прихована від жертв». Епштейн погодився визнати себе винним за звинуваченням у примушенні до проституції, зареєструватися як сексуальний злочинець і виплатити компенсацію трьом десяткам жертв, виявлених ФБР. Британська газета The Guardian повідомила: «Незважаючи на це, уряд США в кінцевому підсумку погодився дозволити Епштейну визнати себе винним лише за одним пунктом звинувачення в примусі до проституції неповнолітньої дівчинки за законом штату Флорида <…> Епштейн погодився не оскаржувати цивільні позови, подані 40 жінками, ідентифікованими ФБР, але уникнув судового переслідування, яке могло помістити його у в'язницю до кінця його життя».

Угода була оголошена незаконною в лютому 2019 року через те, що жертви не були повідомлені про неї.

Засудження і винесення вироку (2008—2011) У червні 2008 року, після того, як Епштейн визнав себе винним за звинуваченням штату (одного з двох) у примушенні до проституції дівчини до 18 років, він був засуджений до 18 місяців тюремного ув'язнення. Замість того, щоб вирушити до в'язниці штату, як і більшість засуджених за сексуальні злочини у Флориді, Епштейн був розміщений в окремому крилі в'язниці округу Палм-Біч. Йому було дозволено працювати в його офісі в центрі міста до 12 годин на день 6 днів на тиждень. Він відсидів 13 місяців, після чого був звільнений на рік випробувального терміну. Під час випробувального терміну йому дозволили численні поїздки на його корпоративному літаку в його місця проживання в Мангеттені і на американських Віргінських островах.

При звільненні Епштейн був зареєстрований у штаті Нью-Йорк як сексуальний злочинець третього рівня (високий ризик повторного злочину), довічно. Епштейн був зареєстрованим сексуальним злочинцем з 2008 року.

Реакції Угода про імунітет і поблажливе ставлення до Епштейна викликали протиріччя в суспільстві. Шеф поліції Палм-Біч звинуватив штат у наданні Епштейну пільгового режиму, а Miami Herald написала, що прокурор США Акоста дав Епштейну «угоду на все життя». Після того, як звинувачення стали надбанням гласності, кілька людей і установ повернули пожертви, отримані ними від Епштейна, зокрема колишнього губернатора Нью-Йорка Еліота Спітцера, губернатора Нью-Мексико Білла Річардсона і поліцейське управління Палм-Біч. Гарвардський університет оголосив, що ніяких грошей не поверне. Були також поставлені під сумнів різні благодійні пожертви, які Епштейн зробив на користь навчання дітей.