Катастрофа пароплава «Адмірал Нахімов» — зіткнення в Цемеській бухті пасажирського пароплава «Адмірал Нахімов» і балкера «Петро Васьов». Відбулося о 23:12 31 серпня 1986 року на відстані 13 км від морського порту Новоросійськ. У результаті «Адмірал Нахімов» перекинувся на правий борт і затонув за 8 хвилин. На його борту перебувало 1243 пасажирів і членів екіпажу, загинули 423. Загибель «Адмірала Нахімова» стала найбільшою катастрофою на Чорному морі в мирний час.
Увечері 31 серпня «Адмірал Нахімов» вийшов із Новоросійська до Сочі. Поблизу мису Дооб його курс перетинався з суховантажем «Петро Васьов», який за погодженням із береговим постом регулювання руху суден мав пропустити пасажирський пароплав. Капітан «Петра Васьова» Віктор Ткаченко розрахував, що, при незмінних курсі і швидкості, судна розійдуться на відстані трохи менше кілометра. Однак другому помічникові капітана «Адмірала Нахімова» Олександру Чудновському наближення «Петра Васьова» здалося небезпечним, і він став поступово повертати корабель на малі кути від попереднього курсу. Ткаченко вів судно виключно за приладами, які не зафіксували зміну курсу «Адмірала Нахімова». Тільки о 23:05 капітан балкера, нарешті, відвів погляд від екрану станції автоматичної радіолокаційної прокладки і побачив, що кораблі зближуються. Оцінивши реальну ситуацію, він став надто повільно зменшувати швидкість — лише за три хвилини до зіткнення віддав команду «Повний назад». За інерцією «Петро Васьов» продовжував йти вперед і вдарив «Адмірала Нахімова» в правий борт. Бульб сильно пошкодив обшивку чотирьох відсіків.
Пасажирський корабель знеструмився, сильно нахилився на правий борт. Спустити шлюпки стало неможливим, люди рятувалися на плотах. Після того, як «Адмірал Нахімов» зник під водою, почалася масштабна рятувальна операція, у якій взяли участь десятки суден. У березні 1987 року суд засудив капітанів обох суден до 15 років позбавлення волі.
Більшість пасажирів і загиблих була з України, серед них переважали одесити.
Відомості про судна
«Адмірал Нахімов» Восьмипалубний пароплав «Адмірал Нахімов» побудовано в 1925 році на німецькій верфі Бремер-Вулкан у Бремені. До 1939 року корабель під назвою «Берлін» належав судноплавній компанії «Норддойче Ллойд» і виконував трансатлантичні рейси між Бремерхафеном і Нью-Йорком. У 1930-х лайнер періодично ходив у середземноморські круїзи, на Мадейру і в Норвегію. З початком Другої світової війни «Берлін» реквізували військово-морські сили Третього рейху (Крігсмаріне) як госпітальне судно. У 1939 році на його борту стався вибух котла, 17 осіб загинули. На початку 1945 року пароплав брав участь в операції «Ганнібал» з евакуації біженців і армійських підрозділів зі Східної Пруссії. 31 січня на рейді порту Свінемюнде лайнер підірвався на міні, але, завдяки малій глибині (13 м), не затонув, а виявився підтопленим. «Берлін» дістався Радянському Союзу по репарації. У 1947 році корабель із другої спроби було піднято та відправлено на капітально-відновлювальний ремонт на Варнов-верф у НДР.
У 1957 році пароплав під назвою «Адмірал Нахімов» передано Чорноморському морському пароплавству (ЧМП). Новим портом приписки стала Одеса. Корабель став найбільшим пасажирським судном на Чорному морі, його водотоннажність становила 23480 т, довжина — 174 м, ширина — 21 м, пасажиромісткість — 1096 осіб. Трюм судна поділявся на 13 водонепроникних відсіків перегородками з герметичними дверима. Пароплав спочатку був сконструйований таким чином, щоб залишатися на плаву з двома будь-якими пошкодженими відсіками. Проте, в ході модернізації 1966 року, над двома трюмами обладнали басейн, після чого клас непотоплюваності пароплава знизився до одного пошкодженого відсіку. Подібні судна відповідно до правил класифікації та побудови морських суден Регістру СРСР не могли брати на борт більше 600 пасажирів. Однак «Адмірал Нахімов» легально перевозив більшу кількість людей, оскільки цей пункт не поширювався на судна, збудовані до 1986 року.
«Адмірал Нахімов» здійснював круїзи переважно по радянському Чорномор'ю (Кримсько-Кавказькій лінії). Зрідка, у зв'язку з масовими перевезеннями, виходив у далекі рейси: на Кубу, в Саудівську Аравію, Алжир і Ефіопію. Крім басейну до послуг пасажирів надавались ресторани, бари, кінотеатр, музичний і курильний салони, бібліотека, перукарня, амбулаторія, червоний куточок, просторі прогулянкові палуби. Пароплав був оснащений двома трициліндровими паровими машинами, пар для яких виробляли 10 котлів. Лайнер розвивав швидкість до 16 вузлів (30 км/год). На борту було 26 рятувальних шлюпок, встановлених у два яруси. Шлюпбалки такої конструкції було встановлено на «Адміралі Нахімові» експериментально і згодом не одержали поширення через складність спускових механізмів і постійних проблем при їх експлуатації і обслуговуванні. Керівництво ЧМП не прислухалося до доводів екіпажу і відмовилося оснастити «Адмірал Нахімов» більш досконалими спусковими пристроями.
У 1977 році, після виходу капітана Миколи Соболєва на пенсію, «Адмірал Нахімов» здобув репутацію судна «штрафників». Чорноморське Пароплавство відправляло на нього винуватих у будь-чому на міжнародних рейсах членів екіпажу як покарання. Плинність кадрів доходила до 50 людей на місяць. За сім років на пароплаві змінилося вісім капітанів. З приходом останнього — Вадима Маркова, погіршилася дисципліна. Відповідальні пости займали наближені Маркову люди. Працівники пасажирської служби не раз помічалися за розпиванням спиртного в рейсі.
Останній плановий ремонт корабель проходив з січня по квітень 1985 року в порту Варни. Станом на 31 серпня 1986 року судно мало клас Регістра СРСР і документи на придатність плавання терміном до 30 листопада 1986 року. Після завершення експлуатації в останньому кварталі 1986 року, у зв'язку з моральним і віковим зносом (кораблю йшов 61 рік), планувалося його виведення з транспортного флоту ЧМП і списання з балансу пароплавства.
Капітан Капітан: Марков Вадим Георгійович, 1930 року народження, член КПРС з 1958 р, освіта — Одеське вище інженерне морське училище в 1954 році, інженер-судноводій, почав працювати на посаді капітана в 1959 р, на п/п «Адмірал Нахімов» — з 10 жовтня 1984 року. На момент катастрофи йому виповнилося 56 років.
Другий помічник капітана: Чудновський Олександр Рувинович, 1930 р. н., член КПРС з 1960 р, секретар парторганізації, освіта — Чорноморське Вище Військово-морське училище ім. П. С. Нахімова в 1953 році, почав працювати на посаді 2-го помічника капітана в 1962 р., на п/п «Адмірал Нахімов» — з серпня 1980 р. + Пароплав «Берлін» у період роботи в «Норддойче Ллойд» «Адмірал Нахімов» в порту Новоросійська в день катастрофи
«Пётр Васёв»
Балкер «Пётр Васёв» побудований у 1981 році на японській верфі «Minaminippon Shipbuilding» в Усукі. У 1985 році теплохід переданий Чорноморському морському пароплавству.
Свою назву — «Пётр Васёв» — він отримав на честь Петра Івановича Васьова, який у свій час був головним інженером Новоросійського порту, а згодом (серпень 1941) займав пост секретаря Новоросійського міськкому партії.
Спеціалізувався на перевезенні зерна. Брутто-регістровий тоннаж «Пётра Васёва» становив 18604,5 реєстр. т, довжина — 183,5 м, ширина — 26,6 м, швидкість ходу 14,5 вузлів (26,8 км/год). Після фатального зіткнення ремонтувався на Іллічівському судноремонтному заводі. У 1987 р. продовжив працювати в компанії під ім'ям «Подольськ». У 1996 році балкер продали. До 2010 року він змінив шість імен і судноплавних компаній. Мав назви: Jiajiaxin 1, Orbit, Myroessa, An An, Langeron.
У 2012 році відправлений у Бангладеш на злам.
Капітан Капітан «Петра Васёва» на момент катастрофи — Ткаченко Віктор Іванович, 1942 р. н., член КПРС з 1968 року, освіта — Одеське морехідне училище в 1966 році, ОВІМУ — в 1985 році, інженер-судноводій, почав працювати на посаді капітана в квітні 1982 року, на т/х 'Пётр Васёв' — з липня 1985 р. На момент катастрофи мав 44 роки.
Передумови
29 серпня 1986 року о 20:00 «Адмірал Нахімов» покинув Одесу і відправився в семиденний чорноморський круїз, який передбачав заходження у п'ять портів: Ялту, Новоросійськ, Сочі (двічі), Батумі і повернення в Одесу. Пасажири не проходили ані шлюпкових навчань, ані жодного інструктажу. О 14:00 31 серпня «Адмірал Нахімов» пришвартувався біля причалу № 34 порту Новоросійська.
О 22:00, згідно з розкладом, «Адмірал Нахімов» готувався до відплиття. Вже прибрали трап, подали два буксири, коли на причал під'їхали автомобілі з пасажирами, що запізнилися — начальником управління КДБ по Одеській області генерал-майором Анатолієм Крикуновим, його дружиною і дітьми. Вони піднялися на борт, і пароплав приблизно з 10-хвилинним запізненням відчалив, узявши курс 154,2°. З Новоросійська до Сочі на борту «Адмірала Нахімова» вирушило 897 пасажирів і 343 члени екіпажу. Всі 1240 осіб були громадянами Радянського Союзу. Погода стояла ясна, море спокійне. У музичному салоні відразу після відплиття почалася дискотека, на відкритому майданчику на четвертій палубі — концерт. Пасажири масово збиралися в ресторанах і барах, хтось готувався до сну в своїх каютах. У недорогих каютах на нижніх палубах кондиціонери були відсутні, а система вентиляції працювала погано, тому дуже багато хто, не витримавши духоти і літньої спеки, відкривали ілюмінатори. О 22:30 в кінотеатрі розпочався показ фільму «Я любив вас більше життя».
Тим часом до Цемеської бухти підходив балкер «Пётр Васёв», який прямував із порту канадського Бе-комо, з 28 638 т ячменю на борту. Вахту на містку несли капітан Віктор Ткаченко та його третій помічник Петро Зубюк. Суховантаж йшов курсом 58°, але приблизно о 22:45 судно повинно мало лягти на новий курс — 36° і слідувати в систему розподілу руху суден (зону поділу потоків суден, які рухаються в протилежних чи майже протилежних напрямках). З розрахунків виходило, що курси кораблів перетиналися поблизу мису Дооб. Відповідно до Міжнародних Правил попередження зіткнень суден у морі (МППЗС) пропускати мав корабель зліва — в даній ситуації «Адмірал Нахімов» мав поступитися дорогою суховантажу. Однак пост регулювання руху суден запропонував «Петру Васёву» пропустити пасажирський пароплав, на що Ткаченко, в порушення пункту 15 МППЗС-72, погодився.
По Цемеській бухті «Адмірал Нахімов» йшов без лоцмана на борту, орієнтуючись за створними знаками. За допомогою радіолокації лайнер вів черговий лоцман берегового поста регулювання руху суден Іван Горбунов. О 22:30 «Адмірал Нахімов» запросив обстановку на створах і на рейді. Екіпажу повідомили, що з боку протоки Босфор йде суховантаж «Пётр Васёв», який по попередній домовленості пропустить пароплав. Минувши буї огорожі Пенайських банок о 22:47, «Адмірал Нахімов» покинув акваторію новоросійського порту і ліг на курс 160° для проходження через систему поділу руху. Після цього капітан Марков, проінструктувавши вахтового другого помічника Олександра Чудновського, передав йому керування судном, покинув місток і пішов у свою каюту відпочивати. Крім Чудновського вахту на містку залишилися нести стерновий Євген Смирнов і спостерігач Ю. Вишаренко.