Мент / Ментес () — син Анхіала, цар тафійців або телебоїв з острова Тафос, розташованого за Гомером в Іонічному морі поблизу берегів Акарнанії. Друг Одіссея.
Афіна прийняла образ Мента, коли з'явилася Телемаху, аби порадити йому залишити Ітаку і вирушити за відомостями про його батька Одіссея до соратників останнього по Троянській війні: царя Пілосу Нестора і спартанського царя Менелая.
Ментес спочатку став символом опікуна і наставника. Пізніше його ім'я набуло принизливого присмаку і стало уособленням зловісного посланця.
В Іліаді є Ментес, цар кіконів, якого не слід плутати з Ментом.
Також не слід ототожнювати Мента з Ментором, приятелем Одіссея, якого він залишив опікуном Телемаха, коли сам брав участь у Троянській війні. Надалі Афіна іноді використовувала й образ Ментора для передавання через нього порад ТелемахуГомер, Одіссея, 2, 255, 268
Примітки
Джерела Гомер, Одіссея, 1, 96-325 Страбон, Географія, 10, 456, 14-16. Vojtech Zamarovský Bohovia a hrdinovia antických bájí. Bratislava: Mladé letá. 1980 pp. 295–296. А. П. Кондрашов. Кто есть кто в мифологии Древней Греции и Рима. 1738 героев и мифов. РИПОЛ классик. Москва. 2016. ISBN 978-5-386-09554-3 с. 223