Ангело Арнольд Мюллер (; 4 червня 1892, Мюнхен — 29 травня 1958, Мюнхен) — німецький офіцер, генерал-лейтенант вермахту.
Біографія 1 жовтня 1911 року поступив на службу в Баварську армію. Учасник Першої світової війни, після демобілізації армії продовжив службу в рейхсвері.
З 15 березня 1938 року — командир 31-го артилерійського полку. З 15 червня 1940 року — командир 131-го артилерійського командування. 31 грудня 1941 року відправлений у резерв на лікування. З 10 квітня 1942 року — командир 128-го артилерійського командування. 25 жовтня 1942 року знову відправлений у резерв на лікування гепатиту. З 25 вересня 1943 року — офіцер 3-го вищого артилерійського командування. З 27 березня 1944 року — командир 308-го вищого артилерійського командування.
10 травня 1945 року втік у Швецію і добровільно здався шведській владі, був призначений комендантом табору для інтернованих. 2 червня радянське посольство подало прохання про екстрадицію Мюллера, яке задовольнили 30 листопада. 24 січня 1946 року був переданий представникам СРСР. 9 травня 1950 року засуджений військовим трибуналом військ МВС Білоруського округу до 25 років ув'язнення в таборах праці. 6 жовтня 1955 року переданий владі ФРН і звільнений.
Сім'я 11 травня 1921 року одружився з Ельзою Гюбнер, дочкою генерал-лейтенанта Отто фон Гюбнера.
Звання
Фанен-юнкер (1 жовтня 1911) Фенріх (25 травня 1912) Лейтенант (1 листопада 1913) Оберлейтенант (17 січня 1917) Гауптман (1 лютого 1923) Майор (1 квітня 1935) Оберстлейтенант (1 січня 1936) Оберст (1 червня 1938) Генерал-майор (1 квітня 1942) Генерал-лейтенант (1 жовтня 1944)
Нагороди
Медаль принца-регента Луїтпольда Залізний хрест 2-го класу (12 березня 1915) Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами Залізний хрест 1-го класу (2 липня 1916) Нагрудний знак «За поранення» в чорному (25 серпня 1918) Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
Посилання
Біографія Ангело Мюллера.