Кобили́ця — кобила, самиця коня. Кобили́ця, кобили́ці, козла, козли — колода на чотирьох похилих ніжках, що використовується в парі з іншою як підставка для чого-небудь. Кобилиця — стовпчик на доріжках і мостиках з обертовим хрестом. Кобилиця — частина вітряка — горизонтальна балка, в яку впирається верхній кінець верхнього жорнового вала (веретена) чи нижній кінець нижнього. Кобилиця — дерев'яний кругляк, на який чинбарі натягали шкіру для очищення її від міздрі. Кобилиця — простий верстат для роботи скобелем. Кобилиця — назва перил в Лохвицькому й Гадяцькому повітах. Кобилиця — назва польових коників.
Топонім
Кобили́ця (, ) — назва деяких географічних об'єктів у Польщі, Росії та Україні.
Кобили́ця — осада в гміні Пашовіце Яворського повіту Нижньосілезького воєводства. Кобили́ця — осада в гміні Ключе Олькуського повіту Малопольського воєводства.
Гори Кобилиця чи Чуби — вершина в пасмі Малі Бескиди. Кобилиця чи Кічора — вершина в пасмі Острівні Бескиди. Кобилиця — вершина в Опавських горах.
Кобилиця — річка в Псковській області, притока Судоми.
Кобилиця — річка, притока Пруту.
Прізвище Лук'ян Кобилиця (1812—1851) — керівник селянського руху на теренах австрійської частини Буковини у 1840-х років.
Примітки