Монітори типу «Гілдур» (Hildur) — це тип з семи невеликих моніторів (броньованих канонерських човнів) ВМС Швеції. Будувалися з 1872 по 1875 рік як збільшена та сильніше броньована версія менших кораблів аналогічної конструкції типу «Скольд». Іноді п'ять побудованих у 1873-1875 роках моніторів виділяють у окремий тип "Берсерк".

Питання класифікації. Офіційно кораблі класифікувалися як броненосці третього рангу ( 3:e klass Pansarbåtar). Оскільки гармата головного калібру була встановлена у нерухомій башті, технічно це були броньовані канонерські човни. Водночас низка осадка та обриси корабля сильно нагадували класичний USS Monitor, тож кораблі частіше називають моніторами.

Конструкція Кораблі були спроєктовані лейтенантом Джоном Крістіаном д'Айлі (John Christian d'Ailly). Призначалися насамперед для захисту Стокгольма з боку шхер та озера Меларен, а також для посилення оборони прибережних фортець. Завдяки низькій осадці був можливий перехід моніторів мілководним Гета-каналом, який з'єднує Балтійське море північніше 58-ї паралелі і акваторію Каттегат, яка сполучається з Північним морем, а також їх служба на великих шведських озерах, які з'єднував канал, наприклад на Веттерні.

Водотоннажність моніторів типу «Гілдур» складала 460 тон.

Бронювання Корпус корабля мав відносно помірне бронювання, водночас башта, яка піднімалася над водою, була значно сильніше броньована.

Озброєння

У всіх моніторів класу Hildur була одна нерухома башта. Ці монітори озброювались спочатку одною 267-міліметровою дульнозарядною гарматою, потім 240 міліметровою нарізною, якою заміняли дульнозарядні й на старіших кораблях. Пізніше головний калібр доповнили додатковим озброєнням - механічним кулеметом Норденфельта.

Оскільки спочатку озброєння корабля складалося з однієї жорстко зафіксованої гармати. Це унеможливлювало вогонь по противнику, якщо монітори рухалися паралельним або протилежним до нього курсом. Тому на останньому з побудованих кораблів цього типу, "Folke" її встановили у напрямі на корму, аби корабель міг прикривати відступ інших моніторів.

Упродовж їх тривалої служби кораблі переоснащували більш сучасними зразками гармат, які можна було наводити у певному секторі, не повертаючи весь корабель.

Служба Оскільки Швеція успішно зберігала нейтралітет у 19 та 20 століттях, ці кораблі ніколи не застосовувалися в бою. Останні монітори цього типу припинили використовувати як артилерійські кораблі вже після Першої світової війни.

Відреставрований корпус одного з моніторів цього типу, «Sölve», який використовувався як баржа для перевезення нафти, зберігається у Гетеборзі.

Посилання.