Кисень-16 — стабільний та найрозповсюдженіший ізотоп кисню, 99,76% від усього кисню. Містить 16 нуклонів: 8 протонів та 8 нейтронів. Маса становить ±(17) а.о.м.. Є третім за розповсюдженістю ізотопом у Всесвіті, поступається лише 1H та 4He, в Сонячній системі має частку 0,9592 % від маси усіх атомів. Та є найпоширенішим ізотопом на Землі 47% маси земної кори. Зокрема утворює звичайну воду (1H216O).
Утворення На відмінну від перших двох найрозповсюдженіших ядер 1H та 4He, не синтезувався при первинному нуклеосинтезі. Практично увесь кисень-16 виник в зоряному нуклеосинтезі таким чином дає найбільший вклад у металічність (важливу астрономічну характеристику зірок).
Синтезується як наступний етап після потрійної альфа-реакції.
|| + → ||(−0.0918 MeV)|| Злиттям двох ядер гелію-4 виникає нестабільний берилій-8. |- || + → + 2||(+7.367 MeV)|| Якщо вкрай нестабільний берилій-8 встигає провзаємодіяти з ядром гелію-4, утворюється вуглець-12. |- || + → + ||(+7.162 MeV)|| Вуглець-12 поглинанням ядра гелію-4 у свою чергу продукує кисень-16.
Роль в нуклеосинтезі Кисень-16 є принципово важливим для синтезу важчих елементів. В надрах масивних зір при температурах від K, два ядра можуть зливатися в ядра важчих елементів. Внаслідок цієї реакції ядерного горіння кисню утворюються різноманітні ізотопи, як масивніші (, , , , , , , ) так і легші (, , ).
Посилання