Геліотроп запашний (Heliotropium suaveolens) — вид рослин з родини шорстколистих (Boraginaceae), розповсюджений у південно-східній Європі, західній, південно-західній і середній Азії, Кавказі. Це типовий представник середземноморської флори, який поширився далеко на схід.

Етимологія та біологічні особливості Назва роду Heliotropium походить від давньогрецьких слів ἥλιος (hēlios) — «сонце» та τρέπειν (trepein) — «повертати». Вона вказує на притаманне для цих рослин явище — геліотропізм (добовий рух суцвіть і молодих пагонів слідом за переміщенням сонця небосхилом зі сходу на захід). Рух забезпечується зміною тургору в особливих рушійних клітинах при основі суцвіття.

Опис Однорічна рослина заввишки 10–20 см. Листки яйцеподібні або овальні, при основі більш-менш округлі, на верхівці тупі. Квітки дуже запашні. Віночок 6–7 мм в діаметрі, його лопаті рівні за довжиною трубочці й повністю вкривають лінійні частки чашечки, тож все суцвіття має вигляд суцільного білого букетика.

Плоди та насіння

Плід рослини — сухий, який після достигання розпадається на 2...4 окремі однонасінні горішки. Вони бувають коричневого або майже чорного кольору та зазвичай, залишаються захищеними всередині чашечки, яка не опадає.

Поширення

Рослина росте у південно-східній Європі (Молдова, Україна, Російська Федерація), західній, південно-західній і середній Азії, зокрема Ірані, та Туреччині. Вид трапляється також у Кавказькому регіоні.

В Україні геліотроп запашний зростає на кам'янистих схилах — у Криму, рідше на Донеччині (Волноваха, Маріуполь), Запоріжжі (Бердянськ, Мелітополь), на пісках Херсонщини та Миколаївщини, рослина полюбляє степові ділянки. Росте також вздовж доріг, орних і покинутих полів, пагорбах, від низовин до приблизно 800 метрів над рівнем моря. Чудово почувається в соснових лісах на орних протипожежних смугах, де утворює суцільні зарості, тобто він є типовим «піонером» порушених ґрунтів.

У Червоній книзі України він не значиться, але в деяких місцях може бути дуже малопоширеним.

Використання Геліотроп запашний вирощується як окраса, завдяки своїм пишним суцвіттям і неймовірному духмяному запаху.

Джерела