У цей глосарій не ввійшли терміни, вживані для позначення типів кораблів і суден, які (за винятком багатозначних термінів) винесено в окремий глосарій Морські терміни (типи кораблів і суден)
А Абандон — відмова страхувальника від своїх прав на застрахований вантаж і передача цих прав страховикові з метою отримання від нього повної страхової суми. Абгалди́р, обгалди́р (від чи , пор. ) — багатозначний термін: Абгалдир — металевий прут, один кінець якого має форму гака, а другий — у вигляді кільцеподібної рукоятки. Призначений для розтягання і правильного укладання якірного ланцюга в ланцюговий ящик. Абгалдир — гак з коротким відрізком троса (ланцюга) для розтягання якірних і такелажних ланцюгів (тросів). Абгалдир — снасть для розтягання по реї верхньої шкаторини ундер-ліселя. Абордаж — спосіб ведення морського бою, переважно в епоху веслувального і вітрильного флоту, атака корабля супротивника при безпосередньому зближенні і зчеплення атакуючого корабля з ворожим для рукопашного бою. Аврал — нагальна (за спеціальним завданням чи по тривозі) робота на судні всією командою. Автокермовий, авторульовий, автостерновий — прилад для автоматичного керування стерновим приводом судна (чи військового корабля) і утримання його на заданому курсі. Автономність судна— це здатність судна виконувати плавання та забезпечувати свою роботу без необхідності зовнішнього постачання ресурсів (палива, води, продовольства тощо) або технічного обслуговування протягом визначеного періоду. Показники автономности: Тривалість автономності — час, протягом якого судно може діяти без поповнення ресурсів Дальність плавання — відстань, яку судно може пройти на одному запасі палива. Адміральська година — проваджена за розпорядженням Петра I передобідня перерва об 11 годині, яка оголошувалася щодня на флоті і в Адміралтейств-колегії для того, щоб матроси і офіцери могли «випити і закусити» перед обідом. У сучасному морському жаргоні — «післяобідній сон» . Азимутальний рушій — пристрій, що поєднує в собі гребний гвинт і стерно. Аксіометр — прилад для визначення положення пера стерна відносно діаметральної площини. Акростоль — декоративне кормове закінчення корабля. А́мінги — позначки, поділки, які у формі шкали поміщалися на форштевнях і ахтерштевнях (переважно на останніх) і показували (у футах), наскільки корабель глибоко сидить у воді (аналогічно сучасній вантажній марці). А́напуть, га́напуть (від — «лапа півня») — багатозначний термін: Анапуть — бик-гордень (снасть для підтягання середини нижнього вітрила до реї), корінний кінець якого кріпився за коуш лапки на лицьовій стороні вітрила, а ходовий охоплював нижню шкаторину, проходив через блок під марсом і спускався на палубу; Анапуть — кілька тросів, закріплених в просвердленому краї марсового майданчика, що проходили через анапуть-блок. Був потрібен для того, щоб запобігти зачепленню марселями за марси. Встановлювався між передньою крайкою марса і штагом; Анапуть — див. Шпрюйт. Анапуть-блок — багатозначний термін: Анапуть-блок — блок у вигляді дерев'яного бруска з отворами, що кріпився на штагу і з'єднувався з передньою крайкою марса кількома тросами, утворюючи анапуть; Анапуть-блок — одношківний блок для натягання тенту, один з кінців якого має вигляд видовженого конуса з кількома отворами. У ці отвори просилюються шпрюйти від середнього ліктроса тента. Андривель (від ) — назва нока на реї галери. А́нкер (від ) — застаріла назва якоря. Анкерок — барильце для зберігання питної води (переважно в шлюпках). Анкершток-талі — талі на вітрильниках для підтягування до борту штока якоря при його кріпленні по-похідному. Анфіла́да (від — «низка») — шикування вітрильних кораблів на одній лінії в напрямку на обраний предмет; анфілюва́ти — проходити з'єднанням кораблів послідовно один за одним повз обраний пункт. А́ншпуг — див. Гандшпуг. Апанер (від — «вгору і вниз») — положення каната перпендикулярно до води, при виходжуванні якоря, коли останній ще не встав, тобто не відокремився від ґрунту. Апсель — косе трикутне вітрило, найнижче зі стакселів. Арабське вітрило — різновид латинського вітрила, що має форму неправильної трапеції. Артилерія морська — сукупність корабельної артилерії і берегової артилерії. Астролябія — старовинний навігаційний інструмент для вимірювання висот світил. Аутригер — малий додатковий корпус, зазвичай розташований на деякій відстані від борту основного корпусу судна. Афластон — інша назва декоративної носової фігури. Ахтердек, ют — найвища палуба судна, розташована на кормі. На ньому кріпили такелаж бізань-щогли, бонавентур-щогли і частину такелажу грот-щогли. З ахтердека на квартердек вели два невеликі трапи, встановлені по бортах судна (на англійських суднах зазвичай був один трап посередині). Ахтерзейль (від — «заднє вітрило») — багатозначний термін: Ахтерзейль — заднє вітрило, розташоване позаду центру ваги; Ахтерзейль — задній корабель в ескадрі. Ахтер-кастель — підвищений квартердек, надбудова, в якій розміщувалися каюти командира та офіцерів. Ахтеркниця — книця, що з'єднує ахтерштевень з кілем. Ахтерлюк — люк у кормовій частині судна, що веде в льох для зберігання провізії. Ахтерпік — останній кормовий відсік судна, який використовують зазвичай як баластну цистерну. Ахтертов — застаріла назва кормової відтяжки вистріла на якірній стоянці (зараз вживається термін бурундук). Ахтерштаг — снасть стоячого такелажу, що розкріплює щоглу від топа в корму. Ахтерштевень — брус, що утворює кормове закінчення судна і слугує для навішування пера стерна. Ахтканти — чотиригранна частина щогли під топом для кріплення чиксів.
Б Бак — надбудова в носовій частині палуби, що доходить до форштевня (те ж саме, що й півбак), колись так називали носову частину верхньої палуби. Бакен — поплавець на якорі (вночі зі світлом), що встановлюється на річках, озерах тощо для позначення фарватеру і небезпечних місць. Бакборт — лівий борт судна. Бакс, баксова штука, заст. фор-фут — дерев'яна деталь, що з'єднує кіль з форштевнем на дерев'яних суднах. Служить продовженням кіля і, закруглюючись догори, з'єднується з нижньою частиною форштевня. Бакштаг — багатозначний термін: Бакштаг — одна зі снастей нерухомого такелажу, що підтримує з боків рангоутні дерева, боканці, шлюпбалки, димові труби тощо. Бакштаги йдуть убік і дещо назад. Бакштаг — курс судна відносно вітру — вітер дме з корми і в борт (діаметральна площина судна утворює з лінією вітру кут більше ніж 90° і менше ніж 180°). Ділиться на повний бакштаг (ближче до 180°), власне бакштаг і крутий бакштаг (ближче до 90°). Бакшто́в (від ) — трос, випущений за корму судна, яке стоїть на якорі, і призначений для закріплення шлюпок, катерів та інших дрібних суден. Баланс — чотири бруси, з'єднані між собою кінцями і прикріплені зусібіч до щогли, служать для підвішування снастей по-якірному. Баласт — рідкий або твердий вантаж (вода, чавунні і свинцеві болванки, камінь, пісок та ін.), що приймають на судна для надання йому належних морехідних якостей. Баластина — металевий виливок, який використовують для баласту. Балер — вертикальний вал, до якого кріпляться перо стерна і румпель. Балка — багатозначний термін: Балка — назва поздовжніх в'язей (стрингерів) у поздовжній системі набору; -балка — складова назв деяких суднових пристроїв (шлюпбалка, кран-балка, кат-балка, параван-балка, фіш-балка, трап-балка тощо). Балясина — виточена планка, що служить щаблем штормтрапа. Банка — багатозначний термін: Банка — мілина в океані. Банка — сидіння для веслярів у шлюпці, що виконує водночас і роль розпірки для бортів. Банкет (від — «лавка», «ослін») — багатозначний термін: Банкет — узвишшя (майданчик), призначене для установки компасів, далекомірів, для обслуговування гармат тощо; Банкет — узвишшя (майданчик) біля внутрішнього борту над верхньою палубою (здебільшого у вигляді ґратчастих кришок люків на підніжках), призначене для укладання бухт і кранців. Бант (від — «стрічка») — смуга парусини, нашита на вітрило у місцях, де воно зазнає найбільших навантажень (наприклад, на кутах). Баранець — дерев'яна колодочка у формі котушки з кіпом і наскрізним отвором, яка прив'язується до снастей стоячого такелажу і через яку проводять снасті рухомого. Бараняча нога — багатозначний термін: — вузол для вкоротшення троса Бараняча нога — вітрило з горизонтальним рейком, який розтягає його вздовж діаметральної площини. Бархоут — посилений ряд дощок зовнішньої обшивки в районі ватерлінії. Батале́р — фахівець з продовольчої чи речової служби на кораблі. Баталер-камера — місце для зберігання припасів і проживання баталера (зазвичай на кубрику біля грот-щогли). Бата́лія (від ) — багатозначний термін: Баталія — застаріла назва битви, бою; Баталія — застаріла назва бойового шикування. Батарейна палуба — на вітрильних кораблях синонім дека, на баштових броненосцях — палуба протимінної артилерії. Батарея — сукупність гармат одного дека. Батокси (від , від buttock — «сідниця, кормова опуклість судна») — криві, одержувані від перетину теоретичної поверхні судна площинами, паралельними діаметральній площині. Батопорт — плавучий гідротехнічний затвор, зазвичай служить для замикання входу в док. Бегін- (від ) — слово, додаване до назв частин рангоуту і снастей, що належать нижньому прямому вітрилу бізань-щогли. Безкозирка — формений головний убір матросів, кашкет без козирка. Бейдевінд — курс судна відносно вітру: вітер дме з носа і борт (діаметральна площина судна утворює з лінією вітру кут менше ніж 90°). Ділиться на повний бейдевінд (ближче до 90°), власне бейдевінд і крутий бейдевінд (ближче до 0°) Бейфут — снасть для кріплення реї чи гафеля до щогли (стеньги, брам-стеньги). Являє собою товстий обшитий шкірою трос чи металеві хомути з вертлюгами (переважно в нижніх рей). Бензель — перев'язка двох тросів тонким тросом або лінем. Якщо вона робиться товстим тросом, то називається найтовом. Бензельний кут — передній верхній кут фока на розрізному рейковому вітрилі (фок+клівер). Бентінк-ванти () — додаткові ванти (встановлювалися зазвичай при сильній хитавиці), що йшли від верхніх ворстів нижніх вант до русленів протилежного борту. Берда — пристрій для виготовлення тканих мат, що складається з дерев'яної рами із закріпленими паралельно кількома шкімушгарами (тонкими мотузками) або дощечками, з вічками посередині. Бесідка — дерев'яна дошка, підвішена на гордені, яка служить сидінням при підйомі людей на щогли, труби тощо, а також при спуску за борт. Бик-гордень — снасть рухомого такелажу судна, за допомогою якої при прибиранні вітрил нижня шкаторина прямого вітрила підтягується до реї. Бігун-талі — талі для піднімання марселів. Є найдовшими талями на судні. Бізань — багатозначний термін: Бізань — нижнє вітрило на бізань-щоглі. Може бути прямим (підіймається на бегін-реї) і косим (підіймається на гафелі й гіку). У разі наявності водночас і прямої і косої бізані остання називається контр-бізань. Бізань, бізань-щогла — задня щогла на трищогловому чи чотирищогловому судні, а також на двощоглових кечах і йолах. Бізань- — слово, додаване до назв частин рангоуту, вітрил і снастей, що належать до бізань-щогли. Якщо на останній присутні як прямі, так і косі вітрила, рею для нижнього прямого вітрила називають бегін-рея, а до назв частин рангоуту, вітрил і снастей, розташованих вище марса, додають слово крюйс-. Бізань-рю — рея для латинської бізані, яку використовували у XVIII і XIX століттях, пізніше її замінили гафелем. Бікгед (від — «княвдигед») — перебірка в носовій частині вітрильних суден, у яких бак не доходить до форштевня. Біландер — грот трапецієподібної форми (арабського типу), що висів на невеликій реї (вживався на англійських і голландських торговельних суднах, що також називалися біландерами). Бімс (від — «балки, перекладини») — поперечна балка, що зв'язує бортові гілки шпангоута і надає судну поперечну міцність. Біси — приробки обабіч бушприта, через які проводяться стень-штаги.