Карл I Людвіг (; 22 грудня 1617 — 28 серпня 1680) — 16-й курфюрст Пфальцу в 1648–1680 роках.
Життєпис
Курпринц Походив з Рейнських Віттельсбахів, Циммернської гілки. Другий син Фрідріха V, курфюрста Пфальцу і короля Богемії, та Єлизавети Стюарт. Народився 1617 році в Гайдельберзі. У 1620 році внаслідок поразки батька в період Тридцятирічної війни разом з родиною емігрував до Нідерландів. У 1629 році після загибелі старшого брата став офіційним спадкоємцем трону.
У 1632 році помер Фрідріх V й Карл Людвіг отримав права на Пфальц. З цього часу вів активні перемовини з Габсбургами щодо свого повернення. Також звертався до вуйка — англійського короля Карла I Стюарта за допомогою. У цей час проживав при дворі останнього. У 1633 році став кавалером Ордену Підв'язки. У 1637 році разом з братом Рупрехтом отримав фінансову та військову допомогу від Англії, з якою спробував відвоювати Пфальц. Втім у битві 1638 року біля Флото брати зазнали поразки й потрапили у полон. Їх тримали у Лінці. Звільнився Карл Людвіг з братом лише у 1641 році.
Брав участь на боці Карла I у перші роки громадянської війни, але потім перебрався до Гааги. У 1644 році на запрошення парламенту повернувся до Лондону, де перебував до 1648 року, коли відповідно до Вестфальського миру повернув собі курфюрство Пфальцу (але без Верхнього Пфальцу). Втім залишався в Англії до 1649 року, був присутній при страті Карла I.
Курфюрст Восени 1649 року перебирається до Пфальцу, де вступив у права спадкоємства. Основні зусилля спрямовав на відновлення господарства курфюрства, яке було зруйновано Тридцатирічною війною. У внутрішній політиці підтримував переселення до своїх володінь кальвіністів з інших держав Європи. Водночас намагався дотримуватися релігійної терпимості.
1650 року одружився в Касселі з представницею династії ландграфів Гессен-Кассельських. У 1653 році у подружжя виникли серйозні розбіжності. 1657 року вступив у суперечку з Баварією щодо прав на імперський вікаріат. Того ж року розлучився з дружиною й одружився у 1658 році з фон Дегенфельд. Втім цей шлюб було визнано морганатичним. Для Дегенфельд курфюрст відбудував Шветцингенський замок.
З 1660-х років взяв курс на союз з Францією. 1667 року дружина курфюрста відмовилася від імені дітей на права в Пфальці. Натомість Карл I Людвіг надав синам від цього шлюбу титули рауграфів.
Втім під час війни останньої з Голландією та Священною Римською імперією відмовився надати допомогу. Тому французькі війська 1674 року сплюндрували частину Пфальцу, взявши військовий податок у 150 тис. талерів. 1677 року померла друга дружина, а 1679 року курфюрст одружився втретє. Помер 1680 року. Йому спадкував син Карл II.
Родина 1 Дружина — Шарлотта, донька ландграфа Вільгельма V Гессен-Кассельського і Амалії Єлизавети Ганау-Мюнценберзької
Діти: Карл (1651—1685), 17-й курфюрст Пфальцу Єлизавета Шарлотта (1652—1722), дружина французького принца Філіпа Орлеанского Фрідріх (1653—1654)
2 Дружина — Марія Луїза, донька барона Крістофора Мартина фон Дегенфельда
Діти: Карл Людвіг (1658—1688) Кароліна Єлизавета (1659—1696), дружина герцога Мейнгарда фон Шомберг Луїза (1661—1733) Людвіг (1662—1662) Амалія Єлизавета (1663—1709) Георг Людвіг (1664—1665) Фредеріка (1665—1674) Фрідріх Вільгельм (1666—1667) Карл Едуард (1668—1690) Софія (д/н—1669) Карл Моріц (1670—1702) Карл Август (1672—1691) Карл Казимир (1675—1691)
3 Дружина — Єлизавета Голлендер
Діти: Карл Людвіг (1681—д/н)
Генеалогія
Джерела Volker Sellin: Kurfürst Karl Ludwig von der Pfalz: Versuch eines historischen Urteils. Gesellschaft der Freunde Mannheims und der ehemaligen Kurpfalz, Mannheim 1980 Louda, Jirí; MacLagan, Michael (1999). Lines of Succession: Heraldry of the Royal Families of Europe (2nd ed.). London: Little, Brown and Company.
Посилання