Стефано Бенні (; , Болонья — 9 вересня 2025, там само) — італійський письменник-фантаст, гуморист, журналіст, поет, сценарист та драматургAA.VV., Teatro in Italia 2000, Roma, Società Italiana degli Autori ed Editori, 2001, p. 247..
Біографія Народився Стефано Бенні 12 серпня 1947 року в італійському місті Болонья. Почав свою літературну діяльність у 1976 р., опублікувавши збірку гумористичних оповідань «Спортивний бар» (). Бенні є автором різних романів та антологій, серед яких «Спортивний бар» (), «Еліанто» (), «Земля!» (), «Компанія знаменитих людей» (), «Баол» (), «Комічні перелякані воїни» (), «Сальтатемпо» (), «Маргарита Дольчевіта» (), «Спірити» (), «Бар під морем» () та «Хліб і шторм» ().
Його книги перекладено більш ніж на 30 мов. Він співпрацював з тижневиками L'Espresso і Panorama, із сатиристичними виданнями Cuore і Tango, щомісячним Il Mago (де він починав і де публікував частину «Спортивний бар» ()) та Linus, газетами La Repubblica та Il manifest. Кілька років він публікував неопубліковані історії, перекладені арабською мовою в журналі Al Doha.
У 1989 р. за сюжетом книги «Комічні перелякані воїни» () спільно з режисером Умберто Анджелуччі зняв кінострічку «Музика для старих тварин» (), поставив багато спектаклів за участю класичних та джазових музикантів, сам в них грав.
З 1998 р. до 1999 р. керував видавничою серією «Кисень» ().
Стефано Бенні — великий друг французького письменника Даніеля Пеннака. Саме Бенні переконав видавництво Feltrinelli перекласти перші книги Пеннака на італійську мову. Відтоді кожен з двох авторів використовується для презентації книг один одного, коли вони видаються у відповідних країнах. Робота «Дякую!» () Пеннака присвячена Бенні.
29 вересня 2015 року він опублікував лист на своїй офіційній сторінці у Facebook, в якому пояснив свої причини відмови від нагороди Вітторіо де Сіка, яку щорічно присуджують високопоставленим італійським та іноземним діячам, що відзначилися в мистецтві (зазвичай офіційно вручає президент Італії або міністр) на знак протесту проти недбалого ставлення до культури та освіти, здійсненого урядом Ренці.
З 2018 року — художній керівник закладу Scuola e Accademia di Recitazione del Teatro Stabile di Roma.
Його романи та оповідання містять не лише побудову уявних світів та ситуацій, а також сильну сатиру італійського суспільства в останні десятиліття. Його стиль письма широко використовує гру слів, неологізми та пародії інших літературних стилів.
Є автором ряду скетчей для Беппе Грілло.
Помер 9 вересня 2025 року в Болоньї після тривалої хвороби.
Вибрані твори
Романи «Земля!» (), Мілан, Feltrinelli, 1983. ISBN 88-07-04003-4. «Страналандія, малюнки Пірро Куніберті» (), Мілан, Feltrinelli, 1984. ISBN 88-07-14083-7. «Комічні перелякані воїни» (), Мілан, Feltrinelli, 1986. ISBN 88-07-01316-9. «Баол» (), Мілан, Feltrinelli, 1990. ISBN 88-07-01409-2. «Компанія знаменитих людей» (), Мілан, Feltrinelli, 1992. ISBN 88-07-01446-7. «Еліанто» (), Мілан, Feltrinelli, 1996. ISBN 88-07-01495-5. «Спірити» (), Мілан, Feltrinelli, 2000. ISBN 88-07-01566-8. «Сальтатемпо» (), Мілан, Feltrinelli, 2001. ISBN 88-07-01602-8. «Найшвидший Ахілл» (), Мілан, Feltrinelli, 2003. ISBN 88-07-01640-0. «Маргарита Дольчевіта» (), Мілан, Feltrinelli, 2005. ISBN 88-07-01677-X. «Хліб і шторм» (), Мілан, Feltrinelli, 2009. ISBN 978-88-07-01791-9. «Слід ангела» (), Палермо, Sellerio, 2011. ISBN 88-389-2576-3. «З усіх багатств» (), Мілан, Feltrinelli, 2012. ISBN 978-88-07-01910-4. «Чарівна пляшка»(), Rizzoli Lizard, 2016 «Пренділуна»(), Мілан, Feltrinelli, 2017. ISBN 978-88-07-03240-0.
Збірки оповідань «Спортивний бар» (), Мілан, Mondadori, 1976; Feltrinelli, 1997. ISBN 88-07-81434-X. «Бар під морем» (), Мілан, Feltrinelli, 1987. ISBN 88-07-01346-0. «Остання сльоза» (), Milano, Feltrinelli, 1994. ISBN 88-07-01479-3. «Пантера» (), Мілан, Feltrinelli, 2014. ISBN 978-88-07-03073-4. «Шановні монстри» (), Мілан o, Feltrinelli, 2015. ISBN 978-88-07-03137-3
Фільмографія
Сценарії «Топо Галілей» () (1987) «Музика для старих тварин» () (1989) «Артуро здивувався перед занедбаним будинком на морі» () (1991) «Збіги» () (2010) «15-й раз» () (2010) «Кривава Мері» () (2011) «Спортивний бар» ()(2011)
Режисура «Музика для старих тварин» () (1989)
Примітки
Посилання Офіційний сайт С. Бенні: stefanobenni.it Твори Стефано Бенні на сайті feltrinellieditore.it