Юлія Пилипівна Гаврильченко (8 серпня 1916, Велика Снітинка (нині Фастівський район, Київської області — 24 липня 1991) — українська радянська акторка, Заслужена артистка Молдавської РСР (1952).

Життєпис Юлія Гаврильченко народилася 8 серпня 1916 року в селі Велика Снітинка (нині Фастівський район, Київської області); за іншими даними — в Одесі.

У 1934 році закінчила Вищий музично-драматичний інститут імені М. Лисенка (нині Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого). Молода акторка у 1934 році почала працювати у Театрі радянської армії Київського військового округу.

Під час радянсько-німецької війни артистка виступала у фронтовому театрі. Після війни переїхала (повернулась) до Одеси, де почала грати в Одеському театрі Радянської Армії (ОдТРА). У 1953 році переїхала до столиці Білоруської РСР, де рік працювала в Мінському російському театрі імені М. Горького. З 1954 по 1958 роки грала в Театрі Групи радянських військ у Німеччині.

У 1958 році перейшла до Одеського обласного драматичного театру імені А. В. Іванова.

Родина Чоловік — Духновський Микола Іванович — художник Одеського російського драматичного театру, заслужений діяч мистецтв Української РСРКиевский календарь. 1916.

В останні роки разом з чоловіком жила в Будинку ветеранів сцени імені Н. М. Ужвій (Пуща-Водиця).

Померла 24 липня 1991 року в Києві.

Ролі в театрі Ліда Плаха («Юліус Фучик» за п'єсою «Прага залишається моєю» Юрія Буряківського), Ольга («Пам'ять серця» Олександра Корнійчука), Перса («Хто чия жінка» Б. Нушича), Аннушка («Звичайна людина» Леоніда Леонова), Олександра Миколаївна Негіна («Таланти і шанувальники» Олександра Островського), Кормилиця («Ромео і Джульєтта» Вільяма Шекспіра), Лідія Павлівна («Варвари» Максима Горького).

Ролі в кіно 1968 — «Випадок із слідчої практики» — епізод.

Нагороди та премії Заслужена артистка Молдавської РСР (1952). Сталінська премія третього ступеня (1952) — за виконання ролі у виставі «Прага залишається моєю» Ю. А. Буряковського, поставленій на сцені Одеського ДТСА. орден Вітчизняної війни II ступеня (23.12.1985). медаль «За оборону Сталінграда» (27.1.1945)

Примітки

Посилання