Ваді-Натрун ( وادي ) — западина на північному сході Лівійської пустелі в єгипетському губернаторстві Бухейра, розташована на захід від дельти Нілу. Назва долини пов'язано з наявністю в ній більше десяти невеликих багатих содою озер (натрун з грецької мови означає їдкий натрій).
Характеристика Западина Ваді-Натрун завдовжки близько 40 км, завширшки 3-8 км. Висота над рівнем моря становить 24 м. Тектонічна тріщина, в якій розташована долина, поглиблена давньою річковою ерозією і дефляцією. Щороку впродовж декількох місяців лужні озера пересихають, і тоді на них можливий видобуток карбонату натрію.
Землі Ваді-Натрун зрошуються з криниць, і йде активний процес їх адаптації для сільського господарства.
Історія Першими використовувати озера долини Натрун для видобутку соди почали стародавні єгиптяни, які застосовували її для муміфікації..
Ваді-Натрун слугувала притулком єгипетським християнам ще з перших століть нашої ери. У період з IV по VII століття пустеля була популярним місцем у християнських пустельників. В ній було засновано кілька десятків монастирів. Першим з числа батьків-пустельників був Макарій Великий, на честь якого названий один з монастирів.
1847 року у розташованому в пустелі монастирі святої Марії Матері був знайдений Нітрійський кодекс, який містить текст Євангелія від Луки.
Монастирі Важливість регіону для християн зменшилася після арабського завоювання Єгипту у 641 році, в ході якого безліч монастирів були розграбовані і знищені. До нашого часу вціліли лише чотири монастиря, які датуються IV століттям і діють понині.
Монастир Макарія Великого Монастир Барамус Монастир св. Бішон Монастир Дейр-Суріані
Посилання Вади-Натрун // Большая советская энциклопедия: В 30 т. — Том 4. Брасос—Веш / Гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-тє вид. — М.: Советская энциклопедия, 1969—1978.