Лепідодендрон (Lepidodendron) — рід вимерлих деревоподібних плауноподібних рослин, що існував в кам'яновугільному періоді і становив частину флори вугільних лісів. Висота рослини, за даними палеобіології, становила від 10 до 35 м, діаметр стовбура — до 1 м.
Опис рослини Верхня частина стовбура багато гілкувалася, на ній росло безліч листів, що приєднувалися до поверхні лепідодендронів безпосередньо, без черешків. Листя рослини, трикутне в перетині і довжиною до 1 м, поступово опадало, залишаючи на стовбурі і гілках свої основи, або «подушечки». Викопні зразки лепідодендронів щільно всипані цими рубцями від опалого листя, від чого їх поверхня має структуру, що нагадує шкіру змії або алігатора.
Джерела
«Plant fossils of the British Coal Measures» by Christopher J.Cleal and Barry A.Thomas, publ. The Palaeontological Association, London, 1994, 222 pages, J. M. Anderson and H. M. Anderson. 1985. Palaeoflora of Southern Africa. Prodromus of South African Megafloras Devonian to Lower Cretaceous 1-423