Микола Степанович Авдаќов (16 (28) лютого 1847, станиця Щедринська Кизлярської округи Кавказької області, нині Дагестан, Російська Федерація — 11 (24) вересня 1915, Харків) — підприємець, громадський і державний діяч, дійсний статський радник. Один з найвідоміших і найвпливовіших промисловців Донецького басейну кінця 19 — початку 20 ст. За фахом гірничий інженер, дійсний статський радник. Його річний дохід становив понад 400 тисяч рублів.
Життєпис Вищу освіту здобув у Санкт-Петербурзькому гірничому інституті, який закінчив 1873 року.
Розпочав діяльність як управитель вугільних копалень Російського товариства пароплавства і торгівлі. З 1873 року і до 1912 року працював у Рутченківському гірничому товаристві. Підприємницька діяльність була пов'язана з Донецьким кам'яновугільним басейном.
У 1880 році у Харкові став співзасновником першого приватного друкованого органу з гірничої промисловості — «Южнорусский горный листок», який з 1888 року виходив під назвою «Горнозаводской листок».
У виданнях з'їздів гірничопромисловців у 1883—1915 роках опублікував численні доповіді, присвячені залізничним, тарифним і робітничим питанням, а також становищу кам'яновугільної та залізорудної промисловості.
Від 1879 року брав участь у роботі з'їздів гірничопромисловців Південної Росії і протягом 1879—1906 років щорічно обирався уповноваженим гірничопромисловців Донбасу для виконання їхніх клопотань перед урядом. Брав участь у розробці найважливіших проєктів з'їздів (про будівництво на Донбасі залізниць, удосконалення південних морських портів), тарифів на перевезення залізницями вугільних вантажів, здійснював застосування робітничого законодавства на рудниках і заводах Донбасу тощо. Був членом Ради з гірничопромислових справ при Міністерстві землеробства і державних маєтностей, а також членом Ради в залізничних справах при Міністерстві шляхів. 2 листопада 1900 року обраний головою Ради з'їздів гірничопромисловців Південної Росії, а 1903 року — головою Ради з'їздів представників промисловості й торгівлі, водночас виконував обов'язки голови Харківського біржового комітету й голови Харківської вугільної біржі. 16 березня 1906 року на з'їзді представників торгівлі й промисловості обраний членом Державної ради Російської імперії від промисловості й незабаром увійшов до складу фінансової комісії Державної ради.
На початку XX століття очолював правління товариства Брянських кам'яновугільних родовищ і рудників, «Ленського золотопромислового товариства», Товариства для торгівлі мінеральним паливом Донецького басейну. Був директором правлінь золото- і платинопромислового товариства «Російсько-Уральське золото», членом правління Північно-Донецької залізниці, віце-головою правління товариства Миколаївських заводів і верфей, а також входив до складу правлінь інших компаній.
Брав участь у роботі урядових установ, входив до складу урядових комісій і нарад з питань промисловості та торгівлі. Був одним із засновників і головою правління «Продвугілля». Виступав прихильником протекціоністської політики.
У 1910 році отримав чин дійсного статського радника.
Від 1912 року очолював Російсько-Французьку торгову палату.
Помер у Харкові.
Твори Авдакову належить кілька праць про гірничозаводську промисловість, перевезення вугільних вантажів, санітарний стан на кам'яновугільних рудниках, надрукованих у «Южно-Русском горном листке», «Горнозаводском листке» та ін.
Примітки
Література Лавров Ю. П. Авдаков Микола Степанович //
Потолов С. И. Рабочие Донбаса в XIX веке. М. — Л., 1963 Фомин П. И. Горная и горнозаводская промышленность Юга России, т.1. Х., 1915 Краткий очерк истории съездов горнопромышленников Юга России. Х., 1922 Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2012 рік [Текст] / Донец. облдержадмін., упр. культури і туризму, Донец. обл. універс. наук. б-ка ім. Н. К. Крупської; уклад. І. В. Гайдишева; ред. Т. С. Литвин; наук. ред. Н. П. Авдєєнко, Н. В. Петренко; відп. за вип. Л. О. Новакова, засл. працівник культури України. — Донецьк: Сх. вид. дім, 2011. — 113 с.