Я́нус () — один з найдавніших римських богів, покровитель входів і виходів, початків і кінців. Зображався як чоловік з двома обличчями по обидва боки голови. Його батьки: Сатурн та Енторія, жінкою Януса була Ютурна, сином — Фонт, зятем — Вультурн. Ім'я, ймовірно, походить від латинського слова ianua — «двері».

У сучасній мові дволикий янус — лицемірна, лукава людина.

Образ Януса Януса зазвичай зображували у вигляді літнього чоловіка з двома бородатими обличчями. Одне дивилося на схід, інше — на захід. Цим підкреслювалося, що він знає все, що відбувалося раніше, і все, що відбудеться в майбутньому. Іноді одне обличчя було молодим, друге — старим. Як вартовий дверей, Янус тримав у руках ключі й палицю для охорони. Часом замість ключа Янус тримав жертовну чашу, а на голові мав лавровий вінок.

Януса зображали на римських монетах, особливо раннього часу, з надією на сприятливий результат будь-якої справи, що здійснюється за допомогою цих монет.

Янус у міфах У «Фастах» Овідій розповідає про міфи, які пов'язують Януса з Сатурном. А саме той, де Сатурн вітав Януса як гостя і з яким розділив своє володіння у винагороду за навчання мистецтву землеробства; а також про зґвалтування Янусом Карни, відомої також як Кардея, яку він потім зробив богинею дверних петельОвідій. Фасти VI 101—130.. В «Метаморфозах» Овідія Янус згадується як батько Венілії, німфи, котра покохала ПікаОвідій. Метаморфози XIV 333 ff..

Арнобій писав, що сином Януса та Ютурни був ФонтАрнобій. Проти язичників III 29.. Макробій розповідав, що Янус мав розділити володіння з Камесом в Латинумі, у місці, яке тоді називалося Камесена. Він стверджував, що Гай Юлій Гігін записав таку оповідь з посиланням на Протарха ТральськогоСатурналія I 7, 19ff.. У Макробія Камес — це чоловік і після смерті Камеса Янус правив один. Однак пізніші грецькі автори також згадують про Янусову сестру й дружину Камесу: Афіней, цитуючи якогось Дракона з КорфиАфіней. Дейнософіст XV 46=692., пише, що Янус породив зі своєю сестрою Камесою сина на ім'я Атекс та доньку на ім'я ОлістенWellman in R.E. Pauly-Wissowa V стовпчик 1663 №. 16: в часи Августа жив Дракон, R. Schilling: він жив після Плінія Старшого. Cf. Plutarch Quaestiones Romanae 22 до Каміса.. Сервій Даніель стверджував, що Тибр (тобто Тиберін) був їхнім синомСервій. Енеїда VIII 330..

Коли Ромул і його люди викрали сабінянок, Янус спричинив виверження вулканічного гарячого джерела, в результаті чого нападники були поховані живими в смертельній гарячій суміші води та попелу бурхливих, гарячих вулканічних джерел. Пізніше сабіняни та римляни домовилися про спільне створення нової громадиВаррон. Латинська мова V 156; Павло з Феста p. 105, 11 L.. На честь цього було встановлено двері в стіні без даху під назвою «Янус». Двері відчиняли під час війни та тримали відчиненими до укладення миру, коли вони урочисто зачинялисяМакробій. Сатурналія 9, 17–18; Овідій. Метаморфози XIV 781—799; Фасти I 259—276; Сервій. Проти язичників. I 291; VIII 361; Ватиканська міфографія III 4, 9..

Янус у римській релігії

Двері для римлян слугували символом межі між протилежними станами і явищами. Закриті двері відокремлювали внутрішній світ римської сім'ї від зовнішнього, приховували людину і захищали її. Відкриті — з'єднували сім'ю і окремих людей з іншими сім'ями і людьми, з суспільством, державою і світом. Богом фізичних дверей був Форкул, порогу — Ліментін, але вони були божествами, підлеглими Янусу.

Янус же вважався богом усякого входу і виходу взагалі, в тому числі починання і закінчення справ. До цього бога зверталися аби вирішити суперечності, отримати впевненість в успіху при початку і завершенні справ від побуту і до війни. Існувала традиція з початком будь-якої війни відкривати храм Януса. У мирний же час храм закривали.

Початки кожного місяця (календи) були присвячені Янусу, а також початок року. Тому римляни вірили, що побажання на новий рік обов'язково збудуться, а багаті святкування сприятимуть достатку впродовж року. На честь Януса існувало 12 вівтарів за числом місяців у році, а самого Януса часом зображували з 365 пальцями на руках за числом днів: 300 на одній і 65 на інший. Коли римляни запозичили у греків уявлення про утворення світу з первісного хаосу, появу світу теж стали пов'язувати з Янусом. Часом цей бог поставав творцем світу, який виник з поєднання першопочаткових вогню, повітря, землі і води.

Оскільки Янус був найстарішим богом і богом всіх початків, будь-які молитви, в яких згадувалися інші боги, починалися зі звернення до Януса. Йому першому присвячували жертви. Пов'язаними божествами вважалися Матута — богиня раннього ранку, Портун — бог брам, Карна — богиня дверних петель, Венілія — богиня джерел, Тиберін — бог річки Тибр та численні інші дрібні божества.

Трактування образу Розглядаючи міфи про Януса, слід зважати, що з-поміж них існують як давні та споконвічно латинські, так і пізніші, записані грецькими міфографами. Так, Плутарх вважав, що в основу бога Януса ліг якийсь грек Янус із ПерребіїПитання про римлян 22..

Міфи про Карну в її зв'язку з Янусом досліджували Моріс Ренар та Жорж Дюмезіль. Перший дослідник вбачав у міфіологічному образу цього бога певну паралель із теологією, що лежить в основі обряду «сестриної балки» (Tigillum Sororium, святиня, що за переказом була встановлена на Оппійському пагорбі в Римі). Карна тут є німфою священного дерева Гелерна, розташованого біля Тибру, чий фестиваль 1 лютого відповідав святкуванню дня Юнони СоспітиОвідій. Фасти II 67–68.: Карну в такому разі можна розглядати як другорядне втілення богині. Її звичка обманювати чоловіків-переслідувачів, ховаючись у скелях, у ґрунті, виявляє її зв'язок не лише з рослинністю, а й зі скелями, печерамиL. Rocci Dizionario Greco -Italiano Roma 1972 s. v.. Її натура, імовірно, також пов'язана з рослинністю та зростанням: Дюмезіль довів, що Гелерн був богом рослинності, рослинного буйства та садів, зокрема, пов'язаних із викою. Як пише Овідій у «Фастах», 1 червня був святковим днем ​​Карни, крім календарного свята місяця Юнони та свята Юнони Монети. Імовірно, що Овідій цілеспрямовано об'єднує та ототожнює Карну з Кардеєю в етіологічному міфі, згаданому вище. Отже, в цьому міфі висвітлюється зв'язок Януса та бога Гелерна: в цей день було прийнято їсти пюре з квасолі і сало, які повинні були зміцнити тіло. Кардея також володіла магічними здібностями захищати дверні прорізи (доторкаючись до порогів і стовпів мокрими гілочками глоду) і новонароджених дітей від нападів стриксів (у міфі про молодого Проку)Овідій. Фасти VI 131—183.. Ренар стверджував, що асоціація Януса з Карною нагадує поширені обряди очищення та родючості, які виконуються шляхом ритуального проходження під низькими скелями чи природними розщелинами в деревах, які, у свою чергу, відображаються у очищувальному обряді «сестриної балки».

Інше «Словами-янусами» () іноді називають автоантоніми — слова, котрі в тому самому вигляді, але за різного контексту, мають протилежні значення.

Примітки

Література Словник античної мітології / Упоряд. Козовик І. Я., Пономарів О. Д. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — 312с. В.Балух. Історія Стародавньої Греції. Чернівці.,2001. ISBN 966-7577-92-9 Циркин Ю. Б. Мифы Древнего Рима. — М.: ООО «Издательство Астрель»: ООО «Издательство АСТ», 2000. — 560 с: ил. — (Мифы народов мира).

Посилання