Ясо́н, Іасо́н, Язо́н () — герой давньогрецьких міфів, ватажок аргонавтів. Син Есона і Полімеди (варіанти: Амфіноми, Полімени, Алкімеди, Поліфеми й ін.). Після того як Пелій відібрав від брата Есона владу над Іолком, Ясон виховувався у кентавра Хірона. Коли небіж став дорослим, Пелій дав згоду повернути йому царський трон за умови, що Ясон дістане золоте руно. Ясон вирушив у Колхіду, за допомогою Медеї взяв золоте руно, привіз його до Греції і за допомоги Медеї помстився віроломному дядькові.
У міфології
Ранні роки У Фессалії брат царя Афаманта, Кретей, збудував місто Іолк. Коли Кретей помер, правити в Іолку став його син Есон, але його брат по матері, син Посейдона, Пелій, узурпував владу. Згідно з пророцтвом оракула, його мав убити нащадок Еола, тому Пелій убив їх усіх, за винятком самого Есона, якого тримав в'язнем у палаці, щоб змусити відмовитися від спадку.
Есон був одружений з Полімелою, котра народила сина Діомеда. Знаючи, що Пелій бажатиме його смерті, Полімела вдала нібито син народився мертвим, а насправді віддала хлопчика кентавру ХіронуСхолії до «Одіссеї» Гомера XII.70; Діодор Сіцілійський IV.50.1; Аполлоній Родоський I.232; Аполлодор I.9.16; Схолії до Аполлонія Родоського I.45; Цец. Схолії до Лікофрона 872. на гору Пеліон. Кентавр дав хлопчику нове ім'я ЯсонПіндар. Піфійська ода V.103 та ін. і Немейська ода III.61 та ін.; Гомер. Іліада XVI.143..
Пелій отримав нове пророцтво, що повинен остерігатися хлопця в одній сандалії. На той час Ясон уже виріс і сталося так, що разом з іншими юнаками йшов принести жертву Посейдону. Шлях пролягав через потік, де стара жінка просила перенести її через воду. Усі, крім Ясона, відмовилися, хоча у воді він втратив один сандалійАполлоній Родоський I.7; Аполлодор. Цит. тв.; Піндар. Цит. тв. IV.128 і далі. Насправді це була Гера, яка розгнівалася на Пелія за те, що він не приносив їй жертви, та вирішила згубити його при допомозі ЯсонаАполлоній Родоський I.8-17; Аполлодор. Цит. тв.; Піндар. Цит. тв.; Гігін. Міфи 13; Валерій Флакк І.84.. Пелій побачив Ясона та зрозумів, що це його ворог, і спитав, що на його місці зробив би цей юнак. Гера змусила Ясона промовити: «Я відправив би його в Колхіду добути золоте руно». Після цього юнак став вимагати передати йому законну владу. Пелій побоявся привселюдно вбити його, бо на бік Ясона став його дядько, цар Фер, і цар Аміфаон, які були присутні на церемонії жертвопринесення ПосейдонуАполлодор. Цит. тв.; Піндар. Цит. тв.; Діодор Сіцілійський IV.40; Схолії до «Одіссеї» Гомера XII.70; Гесіод. Теогонія 992 та далі.
Отож, Пелій погодився відправити Ясона в Колхіду за золотим руном. Воно було потрібне цареві, оскільки юнак Фрікс, який мав бути принесений в жертву покоління тому, утік у Колхіду верхи на золотому барані, посланому його матір'ю. Згідно з Дельфійським оракулом, Іолк не міг би процвітати, поки руно перебуває за морем. Пелій пообіцяв, що коли руно буде доставлене в Іолк, він відмовиться від влади на користь Ясона.
Підготовка до плавання за золотим руном
Ясон розіслав гінців по всіх землях Греції і всюди кликав героїв у похід на Колхіду по золоте руно. На заклик відгукнулися численні герої — більше ніколи їх не збиралося одночасно в такій кількостіПіндар. Цит. тв.; Валерий Флакк I.39; Аполлодор. Цит. тв.. Ясон вмовив феспійця Арга допомогти побудувати п'ятдесятивесельний корабель, названий на честь творця «Арго» з дерева, зрубаного на горі Пеліон. Коли корабель був готовий, Гера додала в нього священного дуба з гаю, присвяченого Зевсу в ДодоніПіндар. Цит. тв.; Валерій Флакк I.39; Аполлодор. Цит. тв..
Головним над героями, названими аргонавтами, вирішили поставити Геракла, проте він погодився, щоб керував плаванням сам Ясон як його затійник. За кидком жереба аргонавти визначили кому в парі з ким сидіти за веслами. Ясон на честь відплиття влаштував бенкет і присвятив Аполлону двох биківАполлоній Родоський I.317 і далі.
Шлях у Колхіду Перша зупинка аргонавтів відбулася на острові Лемнос. За рік до того всіх жінок на ньому було проклято, через що вони стали смердіти. Їхні чоловіки покинули їх і вирішили жити з фракійськими дівчатами, яких захопили під час набігів. За це жінки помстилися чоловікам, убивши їх усіх, крім царя Фоанта, якого врятувала дочка Гіпсипіла, лишивши в човні без весел. Гіпсипіла приховала від аргонавтів правду про те, що сталося на острові, але вирішила, що лемноські жінки повинні одружитися з гостями аби їхній рід не вимер. Ясону вона запропонувала царювати на острові. Він погодився, але тільки після того, я добуде золоте руно. Під час зупинки аргонавтів, лемноські жінки зачали від нихАполлоній Родоський I.1-607; Геродот VI.138; Аполлодор I.9.17; Орфічна аргонавтика 473 та далі, зокрема Гіпсипіла потім народила від Ясона синів Евнея та Неброфона. Евней пізніше став царем Лемноса. Невдовзі аргонавти зупинилися в Самофракії, де були посвячені в містерії Персефони та її слуг кабірівГомер. Іліада VII.468 та схолії; Стацій. Фіваїда VI.34; Аполлоній Родоський. Цит. тв.; Аполлодор. Цит. тв.; Гігін. Міфи 15..
Пропливши вночі через володіння негостинного царя Лаомедонта, аргонавти прибули до острова Кізіка, де правив однойменний цар. Відбившись від шестриуких велетнів, які жили на місцевій горі, мандрівники отримали гостинний прийом від царя. Та коли вони відплили далі, вітер змінився та прибув «Арго» назад до острова. Його охоронці, сприйнявши появу корабля за напад піратів, атакували аргонавтів. У цій битві загинув і цар Кізік. Через це дружина Кізіка, Кліта, повісилася, а зі сліз німф, які оплакували її смерть, утворилося джерело, назване на честь Кліти. Ще довго не було попутного вітру, поки аргонавт Мопс, який знав мову птахів, не почув від зимородка, що для хорошого вітру треба умилостивити богиню Рею, розгнівану за вбивство її велетнів. Тому аргонавти встановили на острові ідол Реї, вирізаний Аргом. На знак прихильності богиня створила джерело. Через скорботу за Кізіком виник звичай впродовж місяця не запалювати вогнів і їсти лише сиру їжуАполлоній Родоський I.922 та сл. та 935—1077; Орфічна аргонавтика 486 та ділі; Валерій Флакк. Аргонавтика ІІ.634; Гігін. Цит. тв. 16..
У подальшому плаванні аргонавти влаштували змагання з веслування, в якому Геракл зламав своє весло. На найближчому острові він вирушив на пошуки дерева для нового весла, а тим часом його зброєносець Гілас зник. Як з'ясувалося, в нього закохалася німфа Дріопа та забрала до свого підводного палацу. Проте цей випадок посварив аргонавтів, тому Геракла та Поліфема залишили на островіАполлоній Родоський I.1207 та далі; Феокріт. Ідилії XIII; Орфічна аргонавтика 646 та далі; Валерій Флакк. Аргонавтика ІІІ.521 та далі; Гігін. Міфи 14; Аполлодор I.9.19..
«Арго» зупинився в землях бебриків, де правив цар Амік, який викликав усіх гостей на кулачний поєдинок і неодмінно вбивав їх. Аргонавт Полідевк здолав і вбив його, а потік разом з товаришами повбивав і всіх воїнів Аміка. Оскільки цар був сином Посейдона, Ясон приніс йому в жертву дванадцять червоних биків, щоб умилостивитиАполлодор I.9.20; Аполлоній Родоський II.1 та далі; Феокріт. Цит. тв. XXII.27 та далі; Орфічна аргонавтика 661 та далі; Валерій Флакк. Цит. тв. IV.99 та далі; Гігін. Цит. тв. 17; Лактанції Плацид. Схолії до «Фіваїди» Стація ІІІ.353..
Наступною зупинкою був берег Фракії, де проживав сліпий віщун Фіней, колишній цар цих земель. Його було покарано Аполлоном сліпотою за те, що він зловживав даром віщування. На додаток всію його їжу викрадали та псували гарпії. Фіней погодився розповісти де шукати золоте руно, якщо аргонавти позбавлять його від гарпій. Аргонавти Калаїд і Зет прогнали гарпій і вони більше ніколи не поверталися у Фракію. За це Фіней докладно розповів яким буде подальший шлях і які небезпеки чекають попередуГеродот II.147; Аполлодор. Цит. тв.; Аполлоній Родоський II.176 та далі; Валерій Флакк. Цит. тв. IV.22 та далі; Гігін. Цит. тв. 19; Сервій. Коментар до «Енеїди» Вергілія ІІІ.209..
Продовжити плавання довелося через Сімплегадські скелі, які постійно розходилися і знову вдарялися одна об одну. Евфем за порадою Фінея випустив попереду голуба, він пролетів між скелями, втративши тільки хвіст. Завдяки цьому аргонавти розрахували час і «Арго» проплив скелі майже неушкодженим, позбувшись тільки кількох дошок. Таким чином корабель заплив у Чорне мореАполлоній Родоський II.329; Орфічна аргонавтика 688; Гомер. Одіссея XII.61 та далі; Геродот IV.85; Пліній. Природнича історія VI.32; Валерій Флакк IV.561 та далі; Аполлодор I.9.22..
Під час перебування на острові Тиніада до аргонавтів зійшов Аполлон. З цієї нагоди мандрівники поклялися ніколи не покидати одне одного до кінця плавання, а Орфей спорудив вівтар.
Потім аргонавти спинилися в володіннях царя Ліка, який був вдячний їм за вбивство свого ворога Аміка. В подяку він дав їм провідником свого сина Даскіла. Але також двоє аргонавтів так загинули: одного вбив кабан, інший помер від хворобиАполлоній Родоський II.858-898; Орфічна аргонавтика 729 та далі; Цець. Схолії до Лікофрона 890; Валерій Флакк V.13 та далі; Гігін. Міфи 14 та 18; Аполлодор I.9.23.. Тому в Сінопі Ясон набрав добровольців, щоб поповнити командуАполлоній Родоський II.946-1028; Валерій Флакк V.108; Орфічна аргонавтика 738—746; Ксенофонт. Анабасис V.4.1-32 та 5.1-3..
Біля острова Ареса на «Арго» напали Стімфалійські птахи, що скидали гостре бронзове пір'я. Аргонавти заздалегідь одягнули обладунки та відігнали птахів криком. Невдовзі мандрівники врятували кількох уцілілих із бурі, що прямували в Орхоменське царство та приходилися багатьом аргонавтам далекими родичамиАполлоній Родоський II.1030—1230..
Коли мандрівники прибули до берегів Колхіди та побачили Кавказькі гори, Ясон здійснив на честь тутешніх богів узливання вина та меду, а корабель сховав у заплавіАполлоній Родоський II.1030-1285; Орфічна аргонавтика 747—755; Валерій Флакк V.153-183..
У Колхіді
Коли аргонавти прибули в Колхіду, богиня Гера і богиня Афіна вмовили богиню кохання Афродіту вселити Медеї, Еєтовій дочці, кохання до Ясона, бо одна тільки чарівниця Медея може допомогти йому в небезпечнім подвигу. Афродіта підкупила Ероса, щоби він закохав Медею в Ясона.
Мандрівників зустріла цариця Халкіопа, котра була вдячна за порятунок своїх синів з бурі. Цар Еєт проте не бажав бачити греків у своїх землях і наказав забиратися. Та Медея запропонувала аби Ясон пройшов випробування, що здавалося Еєту нездійсненним: зорати поле двома вогнедишними мідними биками та засіяти зубами дракона, подарованими Афіною. Закохана в Ясона, Медея пообіцяла допомогти йому, якщо герой забере її з собою.
Завдяки зіллю, даному Медеєю, Ясон став невразливим до вогню, приборкав биків і запряг їх у ярмо. Потім він зорав ними поле та посіяв зуби дракона, з яких виросли воїни. Ясон кинув в їхню гущу камінь, воїни стали битися між собою та загинули, а вцілілих герой добив мечем. Попри це Еєт відмовився видати золоте руно та став погрожувати спалити «Арго» й повбивати аргонавтів.
Тоді Медея провела Ясона в священний гай, присвячений Аресу, де золоте руно оберігав невсипущий дракон. Вона приспала дракона, бризнувши йому на повіки зілля. Ясон зняв руно з дуба та поспішив з Медеєю на «Арго». Жерці Ареса підняли тривогу та поранили кількох аргонавтів. Але мандрівники все ж зуміли відплисти, а Медея вилікувала пораненихАполлодор I.9.23; Аполлоній Родоський II.1260-IV.246; Діодор Сіцілійський IV.48.1-5; Валерій Флакк V.177-VIII.139; Гігін. Міфи 22; Піндар. Піфійські оди IV.221 та далі; Овідій. Метаморфози VII.1.138-139; Орфічна аргонавтика 755—1012..
Шлях додому