Маргарет Гетті (; 3 червня 1809 — 4 жовтня 1873) — англійська дитяча письменниця та автор публікацій з морської біології. Деякі її твори суперечать думкам Чарльза Дарвіна у Походженні видів.
Біографія Гетті народилася у Ессексі у містечку Бернгем-он-Крауч. Її батьком був капелан Королівського флоту преподобний Олександр Джон Скотт, який служив разом із лордом Нельсоном на борту корабля HMS Victory до та під час Трафальгарської битви.
8 липня 1839 року вона вийшла заміж за преподобного Альфреда ҐеттіChurch of England Marriage Banns , accessed via ancestry.com paid subscription site, February 2018.. Маргарет Гетті стала дуже популярною дитячою письменницею. Її казки були спрямовані на молодих людей, проте вона сподівалася, що вони вплинуть і на дорослих. Вона також видавала журнал Aunt Judy's Magazine, сімейне видання, дописувачами якого були члени чисельної родини Маргарет.
Наука
Гетті зацікавилася морською біологією завдяки спілкуванню зі своїм двоюрідним братом, біологом Чарльзом Генрі ГеттіFelbridge and District History Group Retrieved 6 August 2017. . Також на її вподобання вплинув ірландський ботанік та міколог Вільям Генрі Гарві, з яким вона познайомилася під час відпочинку в Гастінгсі у 1848 році. Під впливом Гарві вона написала книгу про британські водорості, яка була доступнішою, ніж попередні публікації на цю тему. Маргарет листувалася з багатьма відомими морськими біологами своєї доби, зокрема з Робертом Брауном. Гетті накопичила велику колекцію морського матеріалу, значну частину якої допомогли зібрати її кореспонденти у віддалених куточках Британської імперії. Її донька, Горатія Кетрін Френсіс Гетті, подарувала цю колекцію музею Вестон Парк у Шеффілді.
Особисте життя Маргарет Гетті була хворобливою протягом більшої частини свого життя, можливо, від недіагностованого розсіяного склерозу. Часті напади її хвороби призвели до тісної дружби з доктором Джорджем Джонстоном, який був відомим тим, що виступав проти знеболювальних ліків. Він порадив їй застосовувати хлороформ під час пологів, і Гетті стала першою жінкою в Шеффілді, яка вжила наркотик під час пологів.
Її дочка, Горація, наслідувала приклад своєї матері, але спеціалізувалася на морських безхребетних, зібрала велику колекцію, більша частина якої розділена між Шеффілдом та Музеєм природної історії в Лондоні.
Окремі книги The Fairy Godmothers and Other Tales (London: George Bell, 1851) – 4 історії, присвячені "Моїм дітям""Catalog Record: The fairy godmothers : and other tales" . Електронна бібліотека HathiTrust (HDL) Parables from Nature (з 1855 до 1871) – "Перша серія", "Друга серія", і.т.д. Legendary Tales (Bell and Daldy, 1858)"Catalog Record: Legendary tales" . Електронна бібліотека HathiTrust (HDL) Aunt Judy's Tales (1859) Aunt Judy's Letters, (Bell and Daldy, 1862) – продовження Aunt Judy's Tales"Catalog Record: Aunt Judy's letters" . Електронна бібліотека HathiTrust (HDL)
Див. також Список жінок-ботаніків Список ботанічних ілюстраторок Ботанічна ілюстрація
Примітки
Посилання