Презервати́в (, від — «оберігаю»), також кондо́м () — засіб переважно чоловічої контрацепції бар'єрного типу, непроникний для сперми та вагінального секрету чохол, який надягається на ерегований пеніс. Використовується для запобігання вагітності та захворювань, що передаються статевим шляхом, хоч і не дає 100 % гарантії. Сучасні презервативи найчастіше виготовляються з латексу, хоча використовуються й інші матеріали, наприклад поліуретан.
Етимологія Слово презерватив походить від французького preservatif, що має те ж значення.
Слово кондом вперше з'являється на початку XIX століття, хоча слово condon згадується в 1666 році (див. розділ «Епоха Відродження»). Етимологія слова «кондом» невияснена. Народна етимологія приписує цю назву другу англійського короля Карла II, д-ру Кондому або Ерлу Кондомському (Earl of Condom), який нібито винайшов презервативиA brief history of condoms. Проте немає ніяких свідоцтв існування такої людини; окрім того, кондоми існували вже понад 100 років до того моменту, як Карл II зійшов на тронCollier, стор. 54, 68.
Запропоновані деякі латинські етимології, наприклад condon (вмістище), condamina (дім) і cumdum (піхви).Collier, стр. 70-71 Також пропонувалося походження від , похідного від («рукавичка»). Вільям Е. Крак () у 1981 році написав статтю, у кінці якої зазначено: «Щодо слова „кондом“ можу тільки заявити, що його походження залишається абсолютно невідомим, і цим закінчуються пошуки його етимології». Сучасні словники також указують етимологію слова як невияснену.
В Україні презервативи в просторіччі називаються гумками, а також, грубо, гандонами (спотворене «кондом»). У Північній Америці їх називають prophylactics (профілактиками) або rubbers (гумками). У Британії — French letters («французькі листи»).
Ефективність у запобіганні ЗПСШ
Презервативи широко застосовуються в практиці безпечного сексу для запобігання ЗПСШ. Доведена їх ефективність в зниженні захворюваності серед чоловіків і жінок. Презервативи захищають, хоч і не зі 100 % ефективністю, від ВІЛ, генітального герпесу, гострокінечних кондилом, сифілісу, хламідій, гонореї та інших захворювань.
Згідно зі звітом Національного інституту здоров'я (США), опублікованим у 2000 році, правильне та постійне використання презервативів знижує ризик передачі ВІЛ на 85 %: з 6,7 до 0,9 на 100 людино-років, а також значно знижує ризик зараження гонореєю для чоловіків.
Згідно з дослідженням 2006 року, правильне використання презерватива знижує ризик передачі папіломавірусом людини приблизно на 70 %. Інше дослідження того ж року показало, що презервативи ефективні в скороченні зараження вірусом HSV-2, відомим також як вірус генітального герпесу, як у чоловіків, так і у жінок.
Презервативи можуть бути корисні в лікуванні потенційно передракових станів шийки матки. Контакт з папіломавірусом людини, навіть якщо та, що контактує, вже заражена вірусом, збільшує ризик передракових змін. Використання презервативів допомагає регресії цих змін. Крім того, згідно з дослідженнями британських учених, гормон, що міститься в спермі, може підсилити рак шийки матки, що вже існує, а використання презерватива захищає жінку від контакту з цим гормоном.
Застосування антисептиків одночасно разом презервативом значно знижує ризик зараження ЗПСШ.
Головною причиною, що знижує ефективність презервативів, є їх непостійне використання.
Деякі хвороби можуть передаватися навіть у презервативі, але тільки тому, що інфіковані області геніталій, особливо за наявності симптомів, можуть бути не закриті презервативом і бути в безпосередньому контакті. Наприклад, є ризик отримати сифіліс через тісний контакт шкіри партнерів.
Презерватив не може забезпечити захист від інфекцій з механізмами передачі іншими, ніж контактний статевий, як, наприклад, інфекцій, які передаються орально під час поцілунку або крапельно-дихальним шляхом.
Ефективність у запобіганні вагітності
Докладніше: Контрацепція та Безпечний секс
Історія Історія презервативів налічує принаймні 400 років. Найдавніший презерватив, що дійшов до наших днів, знайдений в Лунді, Швеція, і датується 1640 роком. За деякими даними, презервативи використовувались ще в Стародавньому Єгипті і Стародавньому Римі.
Давнина і середньовіччя Найдревнішим свідоцтвом про презерватив є його зображення у французькій печері Grotte des CombarrellesCollier, Aine (2007). The Humble Little Condom: A History. Amherst, NY: Prometheus Books. ISBN 978-1-59102-556-6. Стор. 11, зроблене 12—15 тисяч років тому.
Серед істориків немає єдиної думки з приводу того, чи використовувалися презервативи в античності. Хоча в стародавніх Єгипті, Греції, Римі цінувалася малодітність і практикувалися різні контрацептивні методиCollier, стор. 12, 16—17, 22, вважалося, що за контрацепцію відповідає жінка. Тому всі добре документовані контрацептивні пристрої тих часів, як ефективні (наприклад, контрацептивні песарії), так і неефективні, здебільшого амулети, є жіночимиCollier, стор.17, 23. Тексти тих часів містять завуальовані вказівки і на чоловічі методи контрацепції, але більшість істориків вважають, що йдеться не про презервативи, а про перерваний статевий акт або анальний сексCollier, стор. 21, 24.
Відома також легенда про царя Міноса, записана Антоніном Лібералом (Antoninus Liberalis) в середині II століття. Згідно з легендою, через прокляття, накладене на Міноса, в його спермі були змії і скорпіони. Мінос захистив свою сексуальну партнерку від цих тварин, зробивши жіночий презерватив з козячого сечового міхураColliet, стор. 18.
Контрацепція перестала застосовуватись після падіння Римської імперії в V столітті, так, наприклад, не документовано використання контрацептивних песаріїв аж до XV століття. Якщо в Римській імперії і застосовували презервативи, це уміння було загублене під час її падінняCollier, стор. 33, 42. Чинником, який зупинив розвиток контрацепції, було розповсюдження християнства, що оголосило будь-які контрацептивні методи гріхомCollier, стор. 35, 37. У манускриптах середньовічних мусульманських і єврейських авторів можна знайти згадки про чоловічі контрацептивні методи, такі як занурення пеніса в смолу або в цибулевий сік. Можливо там є згадки і про презервативи, проте всі пов'язані з цим описи туманні та непідтвердженіCollier, стор.38—41.
В той же час чоловічі презервативи застосовувались до XV століття в Азії. Презервативи закривали тільки голівку пеніса і, мабуть, використовувались тільки вищими класами. У Китаї вони виготовлялися із змащеного маслом шовкового паперу або кишечнику ягняти, в Японії — з черепашачого панцира або рогів тваринCollier, стор. 60—61. Наприкінці XV століття голландські купці почали завозити з Китаю презервативи, виготовлені з «тонкої шкіри». Вони, на відміну від японських презервативів з рогу, закривали увесь пенісCollier, стор. 61.
Епоха Відродження
Наприкінці XV століття почалися епідемії сифілісу. Як пише Джаред Даймонд, «перші достовірні згадки про сифіліс датуються 1495 роком. Тоді пустули часто вкривали тіло з голови до колін, і смерть наставала протягом кількох місяців (зараз хвороба набагато менш смертельна)».Diamond, Jared (1997). Guns, Germs and Steel. New York: W.W. Norton. pp. 210. ISBN 0-393-03891-2. До 1505 року епідемія розповсюдилася на територію Китаю і спустошила там великі областіCollier, стор. 50—60.
Перша достовірна згадка про презервативи зустрічається в трактаті «De Morbo Gallico» («Французька хвороба», тобто сифіліс) італійського лікаря XVI століття Габріеля Фалопія, опублікованому в 1564 році, через два роки після смерті автора. Для захисту від сифілісу Фалопій рекомендує пристосування, яке, за його словами, він винайшов сам: лляний чохол, замочений в спеціальному хімічному розчині, після чого висушений. Чохол надягався на голівку пеніса і кріпився на місці підв'язкоюCollier, стор. 51, 54—55. Фалопій пише, що перевірив свій пристрій на 1100 піддослідних, і ніхто з них не захворів страшною хворобою.
Після публікації «De Morbo Gallico», починається широке розповсюдження презервативів. Їх використання для профілактики зараження згадується в численних текстах у всій Європі. Перша вказівка на використання таких пристосувань для контрацепції зустрічається в творі 1605 року «De iustitia et iure» («Про юстицію і закон») католицького теолога Леонарда Лесія (Leonardus Lessius): він засуджує його як аморальнеCollier, стор. 56. Перша явна вказівка на використання «Un petit linge» (маленького шматочка тканини) для запобігання вагітності зустрічається у французькому романі і п'єсі 1655 року «L'Escole des Filles» («Філософія дівчат»). У 1666 році Англійський Комітет з Народжуваності (English Birth Rate Commission) визнав, що причина зниження народжуваності — в широкому використанні «кондонів» (condons). Це перша згадка слова «кондон» або схожого на ньогоCollier, стор. 66—68.
Окрім льону, презервативи в епоху Відродження виготовлялися з кишок і сечових міхурів тварин. Використання очищених і оброблених кишок для виробництва рукавичок іде до XVIII століття. Презервативи з сечових міхурів, що датуються 1640-ми роками, знайдені в Англії; імовірно, що їх використовували солдати англійського короля Карла ICollier, стор. 68—69.
XVIII століття
У текстах XVIII століття презервативи згадуються набагато частіше, ніж в раніше. Не всі ці згадки позитивні: так, в 1708 році Джон Кемпбелл безуспішно закликав парламент їх заборонитиCollier, стор. 73. Відомий англійський лікар Денієл Тернер (Daniel Turner) засудив презервативи. Свої аргументи він опублікував у 1717 році. На його думку, презервативи не дають повного захисту від зараження сифілісом, проте помилкове відчуття безпеки примушує чоловіків вступати в нерозбірливі сексуальні зв'язки з сумнівними партнерками. Незадоволені втратою чутливості через використання презервативів, чоловіки припиняють їх застосування, але не безладне сексуальне життя, до якого вони звикли. Французький професор медицини Жан Аструк (Jean Astruc) опублікував у 1736 році свій твір аналогічної спрямованості, в якому цитував Тернера як авторитетного фахівця. Пізніше в XVIII столітті лікарі критикували використання презервативів не з медичних, а з етичних позицій: вони вважали, що застосування презервативів аморальнеCollier, стор. 86—88, 92.
Незважаючи на критику, продаж презервативів швидко зростав. У XVIII столітті вироблялися презервативи різноманітних видів і розмірів. Виготовлялися вони з льону, зі «шкіри» (skin), з оброблених сіркою або каустичною содою кишок або сечового міхураCollier, стор. 94—95. Їх продавали в барах, перукарнях, аптеках, на ринках і на театральних виставах по всій Європі. Перша згадка перевірки якості презервативів зустрічається в мемуарах Джакомо Казанови, що описують його життя до 1774 року: нерідко, щоб перевірити, чи не дірявий презерватив, він дмухав в нього перед використаннямCollier, стор. 105—107.
У колоніальній Америці, якщо й використовували контрацепцію, то тільки жіночі методи. Перша згадка про використання презервативів в Америці зустрічається близько 1800 року, майже через 30 років після здобуття незалежностіCollier, стор. 116—117. Приблизно в той же час (близько 1800 року) продаж лляних презервативів різко скоротився, оскільки вони були дорожчі і менш комфортабельні, ніж презервативи зі «шкіри».
До початку XIX століття застосування презервативів обмежувалося середніми і вищими класами. Причинами були непоінформованість робочого класу про венеричні хвороби, а головне — їх висока ціна. Для типової повії ціна одного презерватива відповідала її доходу за кілька місяцівCollier, стор. 119—121.
XIX століття