«Париж вартий меси» ( також «Париж вартий обідні»Париж стоит обедни (мессы) // Константин Душенко. Большой словарь цитат и крылатых выражений.) — крилатий вислів, який приписують Генріху Наваррському через його рішення в 1593 році прийняти католицтво, щоб стати королем Франції під ім'ям Генріха IV і заснувати династію французьких Бурбонів.

Крилатий вираз використовується як жартівливе виправдання морального компромісу, зробленого з метою особистої вигодиПариж стоит мессы // Вадим Серов. Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений. — М.: «Локид-Пресс». 2003..

Походження Хоча повернення до католицтва з кальвінізму і було вже другоюГенрих во младенчестве уже был католиком; стал протестантом, будучи маленьким ребёнком, в 1555 году, см. Henry IV // Paul F. Grendler, Renaissance Society of America. Encyclopedia of the Renaissance: Galen-Lyon. Scribner's published, 1999. С. 184. зміною релігії для Генріха, історики, починаючи з Едуара ФурньєHenry IV // Charles Anthony Shriner. Wit, Wisdom and Foibles of the Great. Funk and Wagnalls, 1918. С. 280., вважають малоймовірним, щоб розважливий монарх сам сказав щось подібне. Костянтин Душенко атрибутує уведення виразу в його нинішньому вигляді до широкого обігу Вольтеру. Вираз відповідає поглядам самого Вольтера на релігію як інструмент державного управлінняHenry Hayo. The Critical Attitude of the French Mind // The Quarterly Journal — University of North Dakota, Volume 12. University of North Dakota., 1921. С. 145. .

Більш ранні джерела (а вираз відомо принаймні з 1622 року, коли анонімна сатира, Les Caquets de l'accouchée віднесла його до 1601 року) приписують його Максимільяну Сюллі — правій руці Генріха. Сюллі, хоча і порадив Генріху перейти до католицтва, сам залишився протестантом і на питання Генріха про те, чому Сюллі не ходить разом з ним на меси, відповів (З фр. — «Володар, володар, корона варта меси!»)Ph. Roget Un nouveau document donné par un contemporain snr le mot historique Paris vaut bien une messe Il existe // L'intermédiaire des chercheurs et curieux, Volume 25. Benj. Duprat, Libraire de l'Institut, 1892.. У щоденнику сучасника подій, П. Л'Етуаля, наприкінці січня — у лютому 1594 року описується близький за тематикою діалог між Генріхом і неназваним придворним. На питання Генріха, чи йде придворний на месу, придворний відповів ствердно, додавши «Тому що, государ, ви ж йдете». На що Генріх нібито відповів (з фр. "A! Тепер я зрозумів: вам хочеться роздобути якусь корону ")Pierre de L'Estoile. Journal de L'Estoile: extraits A. Colin, 1906. С. 187. .

Ф. Роже ( вказує на звернення до Генріха IV, надруковане 1601 року (повна назваRemontrance Chrétienne… звернення виявилося занадто довгим навіть для того, щоб його привести його в статті Роже); Роже передбачає авторство Матьє де Лонуа На сторінках 363—364Remontrance Chrétienne…. С. 363. де Лонуа доносить королю про «довгий і добре написаний» документ за підписом ANLDFM, заповненому блюзнірством, як приклад образи релігії наведено анекдот, в якому придворний, який давно не відвідував месу, раптом зібрався до храму. На питання короля, що стало причиною, придворний дав відповідь: «Ваш приклад», на що король відповів (з фр. — «Ти, хитрун, думаєш, що твоя меса варта французької корони, як моя? »).

У культурі Анрі Буйєр () відзначає, що популярність виразу породила мовну матрицю «X вартий Y». Створені з її допомогою вирази (наприклад, «Вифлеєм вартий меси» — заголовок статті про перебудову Вифлеєму при підготовці до різдвяної літургії 1999 року) мають відтінок «ти мені, я тобі», який неможливо зрозуміти без знання історичної фразиBoyer, Henri. L'incontournable paradigme des représentations partagées dans le traitement de la compétence culturelle en français langue étrangère // Études de linguistique appliquée 3 (2001): 333—340. . Буйєр порівнює такі вирази з палімпсестами.

Примітки

Література

Париж вартий обідні (меси) // Костянтин Душенко. Великий словник цитат і крилатих виразів. Pierre de Vaissiere. La conversion d'Henri IV // Revue d'histoire de l'Église de France Année 1928 Volume 14 Numéro 62 pp. 43-58. Henry IV // Charles Anthony Shriner. Wit, Wisdom and Foibles of the Great. Funk and Wagnalls, 1918. С. 280. Ph. Roget Un nouveau document donné par un contemporain sur le mot historique Paris vaut bien une messe Il existe // L'intermédiaire des chercheurs et curieux, Volume 25. Benj. Duprat, Libraire de l'Institut, 1892.