Микола Гнатович Мартинець (, село Вербіж, тепер Стрийського району Львівської області — , місто Львів) — український радянський діяч, старший майстер, бригадир Львівського виробничого взуттєвого об'єднання «Прогрес» Львівської області. Герой Соціалістичної Праці (16.01.1974).
Біографія Народився в багатодітній селянській родині. У 1949 році закінчив семирічну школу в селі Вербіж.
З 1949 року — робітник, прикріплювач деталей низу взуття, старший майстер, бригадир шостого цеху Львівської взуттєвої фабрики (потім — Львівського виробничого взуттєвого об'єднання «Прогрес»).
Служив у Радянській армії, після демобілізації повернувся на взуттєву фабрику.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 січня 1974 року Миколі Мартинцю присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».
У 1975 році заочно закінчив Одеський технікум легкої промисловості.
Потім — на пенсії в місті Львові.
Помер у Львові, похований на цвинтарі села Вербіж Стрийського району Львівської області.
Нагороди Герой Соціалістичної Праці (16.01.1974) орден Леніна (16.01.1974) медалі
Джерела Зализняк Б. Сила примера // Отчизны звёзды золотые: Очерки о Героях Советского Союза и Героях Социалистического Труда города Львова. — Львов: Каменяр, 1977. — С. 213—217