Ла́борець (бл.875(?) — †896) ― легендарний князь східнослов'янського племені білих хорватів. Питання стосовно його існування залишається предметом дискусій серед дослідників.
Біографія Вважається, що в IX столітті укріплений замок Лаборця (castrum Hung) перетворився на укріплене ранньофеодальне місто-поселення (тепер Ужгород), який став центром нового слов'янського князівства. Лаборець князював в Ужгороді за часів правління у Великій Моравії Святополка I (871-894), та Симеона I Великого (893-927) в Болгарському царстві. Першому з них Лаборець корився і сплачував данину, а болгарський цар Симеон, розширюючи свою державу на північ, робив спроби зробити Лаборця своїм васалом.
Ім'я Лаборець вперше зустрічається в угорській хроніці Аноніма нотаріуса (Bele Regis Notarius) «Діяння угрів» («Gesta Hungarorum») XII століття. Згідно з цим твором під 896 роком Лаборець чинив спротив навалі угорських племен з-за Карпатських гір на чолі з Арпадом Dmitriĭ Ivanovich Pop, Ivan Ivanovich Pop, Uzhgorod and Mukachevo: a guide. Raduga Publishers, 1987, page 14. Paul R. Magocsi, Our people: Carpatho-Rusyns and their descendants in North America. Bolchazy-Carducci Publishers, 2005, page 5. Jean S. Forward, Endangered peoples of Europe: struggles to survive and thrive. Greenwood Publishing Group, 2001, page 132.. Ця хроніка повідомляє про князя (у перекладі В. Гаджеги):
Твір зберігся і в середині XVIII століття почав використовуватися угорськими вченими як достовірне джерело про отримання незалежності угорцями. Проте сучасні дослідники хроніки (наприклад, Дьюла Крісто, Ференц Макк) стверджують, що в основному перекази Аноніма ― це плід його літературного домислу і що окрім опису реальних подій, Анонім сам придумав багато міфічних Kristó, Gyula (General Editor); Engel, Pál (Editor); Makk, Ferenc (Editor) (1994). Korai Magyar Történeti Lexikon (9-14. század). Budapest: Akadémiai Kiadó. p. 753. ISBN 963 05 6722 9. Köpeczi, Béla (General Editor); Makkai, László (Editor); Mócsy, András (Editor); Szász, Zoltán (Editor); Barta, Gábor (Assistant Editor) (1994). History of Transylvania. Budapest: Akadémiai Kiadó. ISBN 963 05 6703 2. Benkő, Bóna, Jakó, Tonk, Vekov, Erdély a Keresztény Magyar Királyságban, 2001, ISBN 973-8231-05-1.. Історики досі сперечаються, чи існував Лаборець, але більшість схильна вважати Лаборця цілком реальною особою, тому що події, описані Анонімом, майже повністю підтверджуються археологічними знахідками.
Відчайдушно билися Лаборець та його військо, але сили були не рівні, Лаборцеве військо тануло. Тоді він розіслав гінців по усьому краю, скликаючи людей на допомогу.
Та було пізно. Полягло багато воїнів, і князь Лаборець загинув над річкою Свіржавою.
У літературі Ім'я Лаборця знайшло широке відображення в народній пам'яті: про нього складали легенди і пісні. Ужгородський історик XIX століття Михайло Лучкай розказав про Лаборця словацькому письменнику Богуславу Носаку-Незабудову і той написав повість «Лаборець». Далі з художніми творами про князя виступили і закарпатські письменники: оповідання Анатолія Кралицького «Князь Лаборець», п'єса Євгена Фенцика «Підкорення Ужгорода», вірш Марійки Підгірянки «Князь Лаборець», поема Василя Ґренджі-Донського «Князь Лаборець», драма Августина Волошина «Князь Лаборець», роман Петра Угляренка «Князь Лаборець» тощо.
Вшанування пам'яті
Вулиця Князя Лаборця у Мукачевому, Хусті, Сваляві, Чопі. Площа Князя Лаборця в Ужгороді. Сквер Лаборця у місті Ужгород. 7 травня 2016 на кам'яному мурі Ужгородського замку (вул. Капітульна, 33) встановлено пам'ятник князю білих хорватів Лаборцю, як засновнику міста та Ужгородського замку. Бронзовий князь Лаборець, скручений бронзовим шнуром і символічно прикріплений до металевого меча, є ніби його руків'ям. Таке символічне зображення князя нагадує про його трагічну загибель: Лаборця вбили нападники, утопивши в річці Ондава, яка нині називається Лаборець (протікає через словацьке місто Міхаловці і впадає на території Словаччини у річку Уж).
Примітки
Посилання The Gesta Hungarorum of Anonymous
Попередник― Князь Ужгорода?-896 Наступник―