Кра́тер Ла́рмор () — великий стародавній метеоритний кратер у північній півкулі зворотного боку Місяця. Назва присвоєна на честь ірландського фізика і математика Джозефа Лармора (1857—1942) та затверджена Міжнародним астрономічним союзом у 1970 році. Утворення кратера відбулось у нектарському періоді.
Опис кратера
Найближчими сусідами кратера є на заході; кратер на північному заході; кратер на півночі північному сході; кратер Парсонс на північному сході; кратер Фіцджеральд на південному сході; кратер на півдні і кратер на південному заході. Селенографічні координати центра кратера , діаметр 99,5 кмДовідник Міжнародного Астрономічного Союзу , глибина 2,8 км.
Кратер Лармор має полігональну форму і є помірно зруйнованим. Вал кратера має чітко окреслену крайку, північна частина вала перекрита сателітним кратером Лармор Z (див. нижче), внутрішній схил зберіг залишки терасоподібної структури, ширина внутрішнього схилу є дещо більшою у південній частині. Висота вала над навколишньою місцевістю досягає 1460 м, об'єм кратера становить приблизно 9200 км³. Дно чаші є порівняно рівним, у центрі чаші розташоване скупчення невисоких пагорбів.
Сателітні кратери
Лармор Координати Діаметр, кмK23,4Q23,0W30,3Z49,4
Сателітний кратер Лармор Q має систему променів, що спрямовані в основному у північному та південно-східному напрямках. Біля підніжжя внутрішнього схилу кратера знаходяться масивні завали зруйнованих порід. Утворення сателітного кратера Лармор Z відбулось у пізньоімбрійському періоді.
Див. також Список кратерів на Місяці Місячний кратер Морфологічний каталог кратерів Місяця Планетна номенклатура Селенографія Селенологія Пізнє важке бомбардування
Примітки
Посилання
Кратер Лармор // Цифровий фотографічний атлас Місяця Andersson, L.E., and E.A. Whitaker, NASA Catalogue of Lunar Nomenclature, NASA Reference Publication 1097, October 1982. Вигляд сателітного кратера Larmor Q з борту Lunar Reconnaissance Orbiter