Коефіцієнт поглинання — безрозмірнісна фізична величина, що характеризує здатність тіла поглинати випромінення, що падає на нього. Позначається грецькою літерою .
Визначення Чисельно коефіцієнт поглинання дорівнює відношенню потоку випромінювання , поглиненого тілом, до потоку випромінювання , що впав на тіло:
Сума коефіцієнта поглинання і коефіцієнтів відбиття, пропускання та розсіювання дорівнює одиниці. Це твердження випливає з закону збереження енергії.
У тих випадках, коли спектр випромінювання, що падає, настільки вузький, що випромінювання можна вважати монохроматичним, кажуть про монохроматичний коефіцієнт поглинання. Інша назва, що має за таких умов таке саме значення, — поглинальна здатність тіла.
Якщо спектр випромінювання, що падає на тіло, широкий, то відповідний коефіцієнт поглинання називають інтегральним.
У загальному випадку значення коефіцієнта поглинання тіла залежить як від властивостей самого тіла, так і від кута падіння, спектрального складу і поляризації випромінювання.
Коефіцієнт внутрішнього поглинання Більшою мірою характеризує здатність поглинати випромінювання матеріалами, а не тілами. Відповідно, на відміну від коефіцієнта поглинання, в його визначенні використовується не потік , що падає на поверхню тіла, а потік , що пройшов через вхідну поверхню тіла.
Таким чином, коефіцієнт внутрішнього поглинання визначається зі співвідношення:
Потік при цьому пов'язаний з рівністю:
де — коефіцієнт відбиття.
В загальному випадку, під час поширення паралельного пучка випромінювання в середовищі, де одночасно відбувається поглинання і розсіяння випромінювання, коефіцієнт внутрішнього поглинання пов'язаний з натуральними показниками поглинання і розсіювання співвідношенням:
де — відстань, пройдена випромінюванням у середовищі.
Див. також
Показник поглинання Коефіцієнт розсіювання Коефіцієнт ослаблення Коефіцієнт проходження
Примітки