Карамзіни́ — дворянський рід.
В офіційному родоводі зазначається походження прізвища від татарського мурзи по імені Кара Мурза (Кара Мирза). В XVI ст його нащадки вже носили прізвище Карамзін, наприклад, Василь Карпович Карамзін (1534) під Костромою, Федір Карамзін (1600) в Нижньогородському повіті. «Жалованы поместиями», тобто переведені в дворяни (1606). Етимологія прізвища Карамза — Карамурза доволі прозора: Кара — «чорний», Мурза — «господар, князь».
Дворянський рід походить від жившого в кінці XVI ст Семена Карамзіна (пом. до 1606), його сини Дмитро, Томило и Курдюк служили на початку XVII століття в Нижньому Новгороду. Дмитро Семенович нижньогородець, дворянин, і син боярський, якому був даний помісний оклад (1606-1608), за службу при царі Василеві Шуйському і підмосковну службу - додача до окладу (1606), за суздальську і касимовську службу - додача до окладу (1612, ум. 1634).
Нащадком Семена в сьомому поколінні був історіограф Микола Михайлович Карамзін. Його сини — Андрій, Олександр і Воллдимир. Род Карамзіних внесений у VI, III і II частини родовідної книги Симбірської, Самарської, Курської, Нижегородської та Оренбургської губерній (Гербовник, V, 62)
Представники
Карамзін Дмитро Семенович - нижньогородський городовий дворянин (1627-1629)Алфавитный указатель фамилий и лиц, упоминаемых в Боярских книгах, хранящихся в I-ом отделении московского архива министерства юстиции, с обозначением служебной деятельности каждого лица и годов состояния, в занимаемых должностях. М., Типогр: С. Селивановского. 1853 г. Карамзины. стр. 173..
Карамзін Микола Михайлович Карамзіна, Софія Миколаївна (1802—1856) Карамзіна, Катерина Миколаївна (1806—1867) Карамзін, Андрій Миколайович (1814—1854) Карамзін, Олександр Миколайович (1815—1888) Карамзін, Володимир Миколайович (1819—1879) Карамзіна, Елизавета Миколаївна (1821—1891) Карамзін, Олександр Миколайович (1850—1927) — внучатий племінник Миколи Михайловича Карамзіна, бугурусланський повіттовий ватажок дворянства.
Примітки