Анато́лій Макси́мович Зле́нко ( 2 червня 1938, смт Ставище, Київська область, Українська РСР, СРСР — ) — український політичний діяч та дипломат, перший Міністр закордонних справ України (1990—1994, 2000—2003). Постійний представник України в ООН (1994—1997), надзвичайний і повноважний посол України у Франції (1997—2000) та Португалії (1998—2000). Повний кавалер ордена князя Ярослава Мудрого.

Життєпис Народився 2 червня 1938 року у смт Ставище Київської області.

У 1959 закінчив Київський гірничий технікум. Почав працювати гірничим майстром шахти «Максимівка-Полога» тресту «Кадіїввугілля», місто Кадіївка (Стаханов).

1967 року закінчив Київський університет.

У 1967—1973 рр. — аташе, 2-й секретар відділу міжнародних організацій МЗС УРСР.З 03.1973 р. — співробітник Секретаріату ЮНЕСКО в Парижі.З 1979 р. — радник відділу міжнародних організацій у справах ЮНЕСКО МЗС УРСР.З 10.1983 р. по 03.1987 р. — Постійний Представник УРСР при ЮНЕСКО.

З квітня 1987 р. — заступник міністра, з 07.1989 р. по 07.1990 р. — перший заступник міністра закордонних справ УРСР.З 07.1990 р. по 25.08.1994 р. — міністр закордонних справ України.

З вересня 1994 р. по 09.1997 р. — Постійний представник України при ООН.

З 19.09.1997 р. по 02.10.2000 р. — Посол України у Французькій Республіці, з 19.09.1997 р. по 17.10.2000 р. — Постійний Представник України при ЮНЕСКО, Представник України у Виконавчій раді ЮНЕСКО з 23.11.1998 р.

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Португальській Республіці з 14.04.1998 р. по 17.10.2000 р. (за сумісництвом).

З жовтня 2000 року по вересень 2003 року був міністроом закордонних справ України.

З жовтня 2003 р. — радник Президента України з міжнародних питань.

З 12.2003 р. — представник України в Комісії ООН з прав людини.

З 2010 року обіймав посаду декана факультету міжнародних відносин Київського славістичного університету.

Смерть Анатолій Зленко помер 1 березня 2021 року. Був похований 4 березня на Байковому кладовищі (ділянка № 42а).

Володів англійською, іспанською, португальською та французькою мовами.

Праці Автор 100 праць на міжнародну тематику. «ЮНЕСКО і актуальні проблеми сучасності» (Київ 1986), «Нові реалії зовнішньої політики» (Київ 1992), «Важливий крок в Європу» (Київ 1994), «Україна — ООН: переговори, компроміси, рішення» (Київ 1997), «Зовнішня політика України: від романтизму до прагматизму» (Київ 2001), «Від внутрішніх потреб до зовнішніх пріоритетів» (Київ 2002), «Дипломатія і політика. Україна в процесі динамічних геополітичних змін» / Худож.-оформлювач Б. П. Бублик, В. А. Мурликін. — Харків: Фоліо, 2003.- 559с. ISBN 966-03-2130-9

Нагороди Орден князя Ярослава Мудрого I ст (23 серпня 2021, посмертно) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення обороноздатності, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 30-ї річниці незалежності України Орден князя Ярослава Мудрого II ст. (22 грудня 2017) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного співробітництва України, багаторічну плідну дипломатичну діяльність та високий професіоналізм Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (22 січня 2016) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (23 серпня 2011) — за значний особистий внесок у становлення незалежності України, утвердження її суверенітету та міжнародного авторитету, заслуги у державотворчій, соціально-економічній, науково-технічній, культурно-освітній діяльності, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (30 травня 2008) — за значний особистий внесок у становлення та розвиток української дипломатичної служби, піднесення авторитету України на міжнародній арені Командорський хрест із зіркою ордена святого Григорія Великого (Ватикан, 11 грудня 2001)Acta Apostolicae Sedis, 2002. — P. 705. Орден «За заслуги» I ст. (2003), II ст. (1999), III ст. (1997) почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР (1.06.1988) Орден Почесного легіону (Франція, 1998) Орден Заслуг (Португалія, 1998) Орден Честі (Грузія, 2003)

Примітки

Література Д. В. Табачник. Зленко Анатолій Максимович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

Посилання

Зленко Анатолій Максимович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 5. Біографічна частина: А-М / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2014. — с.169-170 Зленко Анатолій Максимович // Анатолій Зленко і формування зовнішньої політики незалежної України

ПопередникКравець Володимир Олексійович 1-й Міністр закордонних справ України(Міністр ЗС УРСР 27 липня 1990 — 24 серпня 1991) 24 серпня 1991 — 25 серпня 1994 НаступникУдовенко Геннадій Йосипович

ПопередникТарасюк Борис Іванович 4-й Міністр закордонних справ України2 жовтня 2000 — 2 вересня 2003 НаступникГрищенко Костянтин Іванович