29-та гвардійська ракетна Вітебська ордена Леніна Червонопрапорна дивізія (в/ч 59968) — з'єднання в складі 33-ї ракетної армії Ракетних військ стратегічного призначення, штаб якої розташовано в Іркутську.
Історія 29-та ракетна дивізія сформована на базі управління 85-ї інженерної бригади Резерву Верховного Головнокомандування (створеної в 1951 році, як 54-та бригада особливого призначення РВГК) й особового складу 51-ї гвардійської мотострілецької Вітебської ордена Леніна Червонопрапорної дивізії, розформованої відповідно до директивою командувача військами Прибалтійського військового округу № 006471 від 5 травня 1960 року.
У липні 1960 року інженерні бригади РВГК були переформовані на ракетні дивізії, а інженерні полки — на ракетні полки.
У вересні 1960 року дивізія увійшла до складу 50-ї ракетної армії, сформованої на базі 50-ї повітряної армії Дальньої авіації ВПС. Командувачем армією було призначено генерал-лейтенант авіації Федір Іванович Добиш (армія розформована 30 листопада 1990 року).
Штаб дивізії дислокувався з липня 1960 по вересень-жовтень 1961 року у місті Таураге Литовської РСР, з вересня-жовтня 1961 по грудень 1985 року у місті Шяуляй Литовської РСР.
З 1 лютого 1986 року, за директивою Головнокомандувача РВСП № 432/3/00846 від 3 грудня 1985 року, дивізія переводиться до Іркутська, до складу 53-ї ракетної армії, маючи в складі 5 ракетних полків БРСД 15П653 «Піонер-УТТХ», проте, в зв'язку з укладенням договору про ліквідацію РСМД між СРСР і США, на бойове чергування полки 29 рд з цими ракетами так і не встали, а в травні 1988 року на чергування заступив перший в дивізії ракетний полк з МБР «Тополь».
З 16 вересня 2002 року, після розформування 53-ї ракетної армії дивізія переведена до складу 33-ї ракетної армії.
Командири
Генерал-майор Колесов, Олександр Олександрович (24.09.1958 — 24.07.1963) Генерал-майор Кокін, Леонід Ілліч (24.07.1963 — 05.08.1970) Генерал-майор Глухівський, Вільгельм Петрович (05.08.1970 — 28.11.1975) Генерал-майор Єрисковський, Геннадій Федорович (28.11.1975 — 05.07.1983) Генерал-майор Тонких, В'ячеслав Костянтинович (05.07.1983 — 10.12.1987) Полковник Лазарєв, Віктор Миколайович (10.12.1987 — 1990) Генерал-майор Дрьомов, Віктор Васильович (1990—1994) Генерал-майор Гонтаренко, Володимир Миколайович (1994—1999) Генерал-майор Анциферов, Володимир Васильович (1999—2004) Генерал-майор Сівер, Сергій Вікторович (2004—2006) Генерал-майор Кулай, Анатолій Григорович (2006—2010) Полковник Стєнькін (2010—2010) Генерал-майор Головач, Віталій Васильович (2010—2015) полковник Ситник, Юрій Михайлович (з 16.07.2015 р по березень 2017 р) генерал-майор Старовойтенко Едуард Юрійович (з березня 2017 р по теперішній час)
Склад
При формуванні до складу дивізії увійшли:
<b id="mwhw">637-й гвардійський ракетний Червонопрапорний полк імені 50-річчя СРСР</b>.
Місце дислокації — м Таураге. У жовтні 1959 року полк був повністю сформований і в травні 1960 року приступив до несення бойового чергування. У складі полку — 2 дивізіони Р-12. У 1962 році переданий в 58-гу ракетну дивізію.
<b id="mwjQ">867-й гвардійський ракетний Полоцький ордена Кутузова полк</b> (військова частина 23460)
Місце постійної дислокації — місто Добеле Латвійської РСР. Полк формувався на базі полку фронтової авіації і 156-го механізованого полку 51-ї механізованої дивізії, чиє найменування отримав за наступності. Командир полку підполковник В. Д. Корунчіков, з середини 1960 року — підполковник М. П. Данильченко.
До 10-січня 1960 року полк у складі двох наземних дивізіонів був в основному укомплектований особовим складом і з отриманням наземного обладнання приступив до освоєння ракетного комплексу з ракетою Р-12 (8К63). Формується 3-й дивізіон (командир дивізіону майор Ю. В. Потапов) з шахтними пусковими установками. Розпочато будівництво і монтаж технологічного устаткування шахтного ракетного комплексу з ракетою Р-12У;
<b id="mwlQ">307-й гвардійський ракетний Кенігсберзький Червонопрапорний ордена Кутузова полк</b> (військова частина 54117).
Місце постійної дислокації — місто Єлгава Латвійської РСР. Полк формувався на базі артилерійської бригади великої потужності, спочатку в складі двох наземних дивізіонів (згодом додався 3-й дивізіон з шахтним ракетним комплексом з ракетою Р-12У).
Командир полку полковник Б. І. Мінеєв;
<b id="mwnA">79-й гвардійський ракетний Севастопольський Червонопрапорний полк</b> (військова частина 18278).
Місце постійної дислокації — місто Плунге Литовської РСР. Полк формувався в 1958 році на базі 198-го полку важкої бомбардувальної авіації 83-ї гвардійської авіаційної дивізії. Включав в себе 2 дивізіони Р-12 з наземними ПУ й один дивізіон шахтних Р-12У. Полк брав участь в операції «Анадир».
<b id="mwog">344-й гвардійський ракетний Червонопрапорний полк</b> (військова частина 44008).
Місце постійної дислокації — місто Прієкуле Латвійської РСР.
Початок формування полку — липень 1960 на базі 138-го артилерійського Червонопрапорного полку 51-ї гвардійської стрілецької дивізії, коріння якого йдуть у 1921 рік, коли у квітні з окремою батареї Вірменської стрілецької дивізії було сформовано артилерійський полк. На укомплектування ракетного полку прибули військовослужбовці з числа артилеристів й танкістів, а також моряки з розформованої Лієпайської військово-морської бази Балтійського флоту.
Командир полку полковник С. Г. Чистяков. У складі полку формуються 3 дивізіони. На озброєння полку надходить новий ракетний комплекс з ракетами Р-14 в наземному і шахтному варіантах.
<b id="mwrQ">115-й гвардійський ракетний полк</b> (військова частина 18282).
Місце постійної дислокації — селище Паплака Латвійської РСР. Командир полку підполковник В. Ф. Єненко, пізніше — підполковник В. П. Онищенко, Полк сформований на базі 115-го гвардійського авіаційного полку 50-ї повітряної армії Дальньої авіації, що дислокувався у селищі Виползово Новгородської області. З квітня 1959 року особовий склад полку на 4 ДЦП МО проходив навчання і освоєння ракетного комплексу з ракетою Р-2, а потім — ракетного комплексу з ракетою Р-5М. В серпня 1959 року полк був передислокований до селища Паплака, доукомплектован особовим складом, технікою, ракетами Р-5М й 1 травня 1960 року заступив на бойове чергування у складі 2 вогневих дивізіонів (командири дивізіонів майори С. І. Муругов та А. А. Клименко) та дивізіону транспортування боєзапасу і заправки.
Структура дивізіону
У вогневому дивізіоні 4 стартові і 1 технічна батареї. У стартовій батареї — 3 бойових відділення і відділення БРК, близько 100 військовослужбовців, з них 12 офіцерів. Бойові завдання вогневі дивізіони виконували на БСП з пристартовимі містечками, розташованими у 20-25 км від житлового містечка. Були обрані й польові позиційні райони. При кожному ракетному полку була сформована ремонтно-технічна база, що вирішувала завдання ядерно-технічного забезпечення (зберігання, підготовка до застосування головних частин і їх стикування з ракетами).
Нагороди дивізії Успадковані від 51-ї гвардійської стрілецької Вітебської ордена Леніна Червонопрапорної дивізії:
Присвоєно найменування «гвардійська» наказом Наркома оборони СРСР № 375 від 23.11.1942 року. Присвоєно найменування «Вітебська» наказом Наркома оборони СРСР № 193 від 10.07.1944 року. Нагороджена орденом Леніна Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19.06.1943 року. Нагороджена орденом Червоного Прапора Постановою ВЦВК СРСР від 29.05.1936 року.
Хроніка подій
1960 рік
Липня. Переформування 85-ї інженерної бригади РВГК на 29-ту ракетну дивізію, а інженерних полків на ракетні полки. До складу 29 рд увійшли: 637 рп (місто Таураге), 79 рп (місто Плунге), 867 рп (місто Добеле), 307 рп (місто Єлгава), 344 рп (місто Прієкуле), 115 рп (селище Паплака). 4 липня. Відвідування БСП 637 рп Міністром оборони СРСР Маршалом Радянського Союзу Родіоном Малиновським. Літо. Введення в організаційно-штатну структуру штабів ракетних дивізій і ракетних полків штатних командних пунктів. 1 жовтня. Заступив на бойове чергування 1 РДН 867 рп (без боєзапасу головних частин і компонентів ракетного палива). Листопад. Участь 1 РДН 637 рп у військовому параді па Червоній площі в Москві (з 4 ракетами Р-12). Грудень. Введено в дію Положення про бойовому чергуванні частин і підрозділі Ракетних військ. Введено чотири ступені бойової готовності: 4-та — постійна, 3-тя — підвищена, 2-га — підвищена першого ступеня, 1-ша — повна.
1961 рік
Січень. Заступили на бойове чергування чергові 2 наземні пускові установки 79 рп. 15 квітня. Вступив боєзапас ракет, головних частин та компонентів ракетного палива для пускових установок, раніше поставлених на бойове чергування без боєзапасу. 24 квітня. Прийнято на озброєння ракетний комплекс з ракетою Р-14. Травень. Зміна організаційно-штатної структури управління дивізії, до його складу введені парм, дивізійний лазарет і окремий комендантський взвод. Вересень. Заступили на бойове чергування чергові 4 наземні пускові установки 79 рп. Вересень жовтень. Передислокація управління і штабу дивізії до міста Шяуляй Литовської РСР. 17 жовтня. Передача дивізії Бойового Прапора 51-ї гвардійської стрілецької дивізії. 10 грудня. Заступив на бойове чергування 2 РДН 867 рп.
1962 рік
1 січня. Заступили на бойове чергування перші 4 наземні пускові установки 307 рп. 10 січня. Заступив на бойове чергування 1 РДН 344 рп. Літо. Відвідування 307 рп начальником ГлавПУ РА і ВМФ генералом армії Олексія Єпішева. Серпень. Участь 79 рп в стратегічної операції «Анадир» (з передислокацією військової частини і двох РДН з ракетним комплексом Р-12 на острів Куба). 1-8 вересня. Участь двох стартових батарей 1 РДН 344 рп та складальної бригади РТБ в реалізації програми військових випробувань ракети Р-14 з ядерним зарядом (кодова назва — операція «Тюльпан»). 8 вересня. Пуск бойової ракети Р-14 з ядерним зарядом бойовим розрахунком 4-ї пускової установки 344 рп. 11 вересня — 22 листопада. Переклад ракетних полків дивізії в складі РВСП в підвищену бойову готовність (в зв'язку з подіями, пов'язаними з Карибською кризою). 1 жовтня. Виведений з бойового складу дивізії 637 рп (місто Таураге). Грудень. До складу управління дивізії введена військова школа молодших фахівців, місто Єлгава.
1963 рік
1 січня. Заступили на бойове чергування 3 РДН 79 рп, 2 РДН і 3 РДН 307 рп. 1 лютого. Після повернення з острову Куба заступили на бойове чергування 1 РДН і 2 РДН 79 рп. Лютий. Зміни в організаційно-штатній структурі ракетного полку: розформований дивізіон транспортування і заправки ракет, у стартовій батареї сформоване четверте (заправний) відділення. Липня. Вперше в ході дослідного навчання в запасний позиційний район виведений 867 рп в повному складі. Липня. Замість А. А. Колесова командиром дивізії призначений полковник Л. І. Кокін. Серпень. У штат ракетного дивізіону введена інженерно-ракетна служба. 30 вересня. Заступив на бойове чергування 3 РДН 867 рп. Грудень. 307 рп нагороджений перехідним Червоним Прапором ЦК КП Латвії. Президії Верховної Ради і Ради Міністрів Латвійської РСР.
1964 рік
9 січня. Прийнято на озброєння ракетні комплекси з ракета¬мі Р-12У і Р-14 У. 10 березня. Заступив на бойове чергування 2 РДН 344 рп. Березень. У штат ракетного дивізіону введена рота електротехнічних загороджень і мінування. У штат шахтних ракетних дивізіонів введені групи підготовки і пуску (з розрахунку на кожну пускову установку). 3 жовтня. Введено в дію перший Бойовий статут РВСП (для полку МКР і дивізіону РСД з шахтними пусковими установками). Зима. На базі 307 рп проведено збір керівного складу РВСП. Грудень. Заступив на бойове чергування 3-й рдн 344-го рп. 29-та ракетна дивізія приступила до несення бойового чергування в повному складі — 54 бойовими розрахунками. 1 РДН 344 рп нагороджена перехідним Червоним Прапором ЦК ВЛКСМ.
1965 рік
12 січня. Введено в дію Бойовий статут РВСП (для полку МКР і дивізіону РСД з наземними пусковими установками).