Анна Єлена Марія Орлеанська (; 5 серпня 1906 — 19 березня 1986) — французька принцеса з Орлеанського дому, донька герцога де Гіза Жана Орлеанського та принцеси Ізабелли Орлеанської, дружина герцога Аостського Амадео.
Біографія Народилась 5 червня 1906 року в замку Ле-Нувіон-ан-Тьєраша. Стала третьою дитиною та третьою донькою в родині герцога де Гіза Жана Орлеанського та його дружини Ізабелли Орлеанської. Батьки доводились одне одному кузенами. Була охрещена 25 серпня 1906 року.Анна Орлеанська Мала старших сестер Ізабеллу та Франсуазу. Невдовзі у неї з'явився молодший брат Анрі. Перші роки життя провела у сімейному замку, де родина вела мирне сільське життяСтаття «Резиденції Орлеанського дому: Замок Нувіон в Тіраше» від 22 червня 2012 .
У 1909 році сімейство переїхало до Марокко, де оселилося у портовому місті Ларраш. Матір особисто займалася вихованням дітей. Кожного літа родина навідувала родичів у Франції.
У березні 1926 року батько став претендентом на французький трон у престолонаслідуванні орлеаністів, після смерті швагра, Філіпа Орлеанського. Родина оселилася в Бельгії.
У віці 21 року Анна взяла шлюб зі своїм кузеном, 29-річним Амадео Савойським. Наречений був родичем італійського короля і носив титул герцога Апулійського. Юнак отримав англійську освіту та був відомий як справжній джентльмен. Відзначали його високий зріст. Весілля відбулося 5 листопада 1927 у Неаполі. Молодята оселилися в Італії, де у них народилося двоє доньок. Пара оберталася у фашистських колах, однак Анна ледь цікавилася політикою і не виказувала захвату політикою Муссоліні, на відміну від свекрухи. У липні 1931 року її чоловік став герцогом Аостським. Тоді ж родині був переданий у відання палац Мірамар у Трієсті.
У 1935 році принцеса сильно захворіла під час відвідин Єгипту і мало не померла в Луксорі. Про її смерть було вже оголошено в Європі, однак жінка змогла одужати. Втім, решту життя вона страждала від наслідків хвороби.
У 1937 році після Другої італо-ефіопської війни Амадео був призначений віце-королем Італійської Східної Африки й оселився в Аддис-Абебі. Анна супроводжувала чоловіка. За два роки повернулася до Європи із доньками якраз перед початком Другої світової війни. У серпні 1940 року помер її батько, і вона, разом із братом та сестрами, унаслідувала права на замок Ле-Нувіон-ан-Тьєраша. Пізніше переїхала до Флоренції зі своїм зятем і зовицею. Амадео був захоплений британцями і помер у таборі для військовополонених у 1942 році.
У 1943 році північ Італії була окупована гітлерівськими військами. Анна відмовилася залишати Флоренцію, як і Ірена Грецька, й була заарештована разом зі своєю сім'єю та вислана до тюремного табору замок Іттер в Австрії. Туди ж був інтернований політичний діяч Франческо Саверіо Нітті. Хоча в'язниця підпорядковувалася концентраційному тобору Дахау, умови перебування в ній були зовсім іншими. Також там утримувалося багато французьких високопосадовців. У травні 1945 року відбулася Битва біля замка Іттер, і в'язні були звільнені. Анна після цього повернулася до Італії.
У 1950 році імператор Ефіопії Хайле Селассіє I мав намір відвідати вдовіючу герогиню Аостську, засвідчивши свою подяку за шанобливе ставлення її чоловіка у 1930-ті роки. Втім, італійський уряд повідомив йому, що це буде розцінюватися як образа, і імператор, якого принцеса не могла прийняти за власним бажанням, перервав офіційний візит і повернувся до Ефіопії.
У 1953 році старша донька герцогині вийшла заміж за представника династії Габсбургів-Есте, а молодша — у 1967 році взяла шлюб із принцом Бурбон-Сицилійським.
Анна пішла з життя 19 березня 1986 року, маючи вже двох праонучок і правнука, який народився за місяць до цього і був названий Амадео.Амадео Бельгійський Була похована у базиліці Incoronata Madre del Buon Consiglio у Неаполі.Базиліка Incoronata Madre del Buon Consiglio
Родина Чоловік — Амадей Савойський, герцог Аостський
Діти: Маргарита (1930—2022) — дружина ерцгерцога Австрійського-Есте Роберта, мала п'ятьох дітей; Марія Крістіна ( 1933) — дружина принца Бурбон-Сицилійського Казимира, має четверо дітей.
Генеалогія
Цікаві факти У віданні герцогині була тіара княгині Лобанової-Ростовської, придбана на аукціоні в Лозанні 1920 року.Тіара Лобанових-Ростовських
Нагороди Орден королеви Марії Луїзи (Іспанія) (18 жовтня 1927); Орден Зіркового хреста (Австро-Угорщина); Костянтинівський орден Святого Георгія (Сицилійські Бурбони).
Титули 5 серпня 1906—5 листопада 1927 — Її Королівська Високість Принцеса Анна Орлеанська; 5 листопада 1927—4 липня 1931 — Її Королівська Високість Герцогиня Апулійська; 4 липня 1931—3 березня 1942 — Її Королівська Високість Герцогиня Аостська; 3 березня 1942—19 березня 1986 — Її Королівська Високість Вдовіюча Герцогіня Аостська.
Примітки
Література Edoardo Borra, Amedeo d'Aosta, Mursia, Milano, 1985. Francesco Cognasso, I Savoia, Corbaccio Editore, Milano, 1999. Giulio Vignoli, Donne di Casa Savoia. Da Adelaide di Susa a Maria José, ECIG, Genova, II вид. 2002, стор. 39.
Посилання Орлеанській дім Профіль на Geni.com Профіль на Thepeerage.com Генеалогія Анни Орлеанської Генеалогія Амадео Савойського