Іва́н Ні́лович Околє́лов (; 19 листопада 1916, Товаро-Нікольське — 24 вересня 2003) — один з провідних виноробів-практиків СРСР, Герой Соціалістичної Праці.

Біографія Народився 19 листопада 1916 року в селі Товаро-Нікольському (нині Липецького району Липецької області, Росія) в селянській родині. Чотири роки ходив до сільської школи. Потім був відправлений в Єлець в фабрично-заводську семирічку. Навчався палітурної та столярної справи. Після Липецького гірничопромислового училища півтора року працював на рудникуВойну он прошел с веточкой виноградной лозы. Великому виноделу «Массандры» И. Н. Околелову исполнилось бы 100 лет .

У 1939 році закінчив Воронезький хіміко-технологічний інститут харчової промисловості. Був направлений на роботу в радгосп «Лівадія» (Кримська область). Працював помічником винороба, старшим виноробом. Брав участь в створенні білого мускату «Лівадія», червоного столового Сапераві, ряду сортів Каберне, Портвейнів. Навчався у кримських виноробів О. О. Егорова і М. І. ЖираковаГерои страны .

Друга світова війна У червні 1941 року призваний в Червону армію, брав участь в боях на Південному та Північно-Кавказькому фронтах. Почавши війну лейтенантом, командиром вогневого взводу, закінчив її майором, командиром дивізіону.

У травні 1943 року, будучи командиром 6-ї батареї 259-го мінометного полку 39-ї окремої мінометної бригади резерву головного командування капітан Околелов І. Н. відзначився в боях на Кубані. 28 липня 1943 року наказом командира 29-ї окремої мінометної бригади РГК № 02/Н нагороджений орденом Червоної ЗіркиПамять народа .

30 травня 1944 року відзначився в боях за визволення Севастополя. Командир дивізіону 259-го мінометного полку 29-ї окремої мінометної бригади РГК капітан Околелов І. Н. наказом командувача артилерією Окремої Приморської армії № 08/Н нагороджений орденом Червоного ПрапораПамять народа .

Командир дивізіону 29-ї важкої мінометної бригади РГК майор Околелов І. М. за відмінності в боях у Східній Пруссії наказом командувача артилерією 5-ї Армії № 017/Н від 24 лютого 1945 року нагороджений орденом Вітчизняної війни I ступеняПамять народа .

За мужність і вмілі дії в боях за визволення Прибалтики наказом командувача артилерією 3-ї армії № 353/Н від 23 квітня 1945 року нагороджений орденом Вітчизняної війни I ступеняПамять народа .

За вміле керівництво дивізіоном і мужність, проявлену в боях за Кенігсберг і Піллау наказом командувача артилерією 3-го Білоруського фронту від 20 червня 1945 року № 063 був нагороджений орденом Олександра НевськогоПамять народа .

Повоєнні роки Після звільнення в запас повернувся до Криму і з 1947 року став працювати виноробом винрадгоспу «Массандра». З 1952 по 1966 рік — головний винороб головного заводу винрадгоспу «Массандра», з 1966 по 1987 рік — головний винороб виноробного комбінату.

Помер 24 вересня 2003 року. Похований на старому міському кладовищі міста Ялти.

Практична діяльність Автор марок вин: Бастардо Масандра, Алеатіко Аю-Даг, Херес міцний Массандра і інших. Мав 3 авторські свідоцтва, автор 12 статей. З 1979 член Українського Комітету захисту миру. Серед праць: Интенсификация процесса хересования вин. — Виноделие и виноградарство СССР, 1977, № 7 (у співавторстві з В. Г. Казанцевим, М. А. Курідзе, М. М. Павленком.); Единство ученых и производственников. — Виноделие и виноградарство СССР, 1978, № 6; Influence du facteur temps de conservation sur les caracteristiques physico-chimiques et organoleptiques des vins. — Bull, de l'O.I.V., 1983, v. 56, № 631—632.

Відзнаки Герой Соціалістичної Праці (21 липня 1966; за особливі заслуги у виконанні завдань семирічного плану і досягнення високих техніко-економічних показників з виробництва харчових продуктів); нагороджений орденами: Леніна (21 липня 1966), Червоного Прапора (30 травня 1944), Трудового Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни I ступеня (24 лютого 1945, 23 квітня 1945), орденами Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985), Червоної Зірки (28 липня 1943), орденом Олександра Невського (20 червня 1945); медалями, в тому числі медаллю «За оборону Кавказу», медалями ВДНГ, золотою медаллю Л. С. Голіцина; Почесний громадянин Ялти.

Вшанування пам'яті Ім'я Івана Ніловича занесено до Книги Пошани Союзу виноробів Криму; В Ялті, на будинку по вулиці Київській, 8, де жив винороб, встановлено меморіальну дошку з написом "В цьому будинку жив І. Н. Околелов (1916—2003), Герой Соціалістичної Праці, головний інженер-винороб винкомбінату «Массандра».

Примітки

Література Гапій Д. Г., Манзієнко Ф. С. Виноделы — новаторы. — Одесса, 1965; Русские виноделы. — Симферополь, 1965, с. 168—169; Михайлов С. M. и др. Солнечная «Массандра». — Симферополь, 1975.