Леонгард Франк (; 4 вересня 1882, Вюрцбург — 18 серпня 1961, Мюнхен) — німецький письменник. Батько соціолога Андре Гундер Франка.
Біографія Народився 4 вересня 1882 року в сім'ї столяра.
Змінив декілька професій, але найголовнішим його захопленням було образотворче мистецтво (він навчався живопису та графіці в Мюнхені). Перша книга Франка — «Розбишацька зграя» (Die Rauberbande), що вийшла в 1914 році, напередодні Першої світової війни, принесла йому широку популярність. Побачивши берлінського журналіста, що святкував потоплення лайнера «Лузітанія», вирішив покинути Німеччину, охоплену шовіністичним психозом, і оселитися в нейтральній Швейцарії, де випустив експресіоністський збірник новел пацифістичного напряму «Людина добра» (Der Mensch ist gut, 1917).
Помер 18 серпня 1961 року в Мюнхені.
Бібліографія
Романи
Die Räuberbande, 1914 Der Bürger, 1924 Das Ochsenfurter Männerquartett, 1927 Bruder und Schwester, 1929 Von drei Millionen drei, 1932 Traumgefährten, 1936 Mathilde, 1948 Die Jünger Jesu, 1947 Links, wo das Herz ist (autobiographischer Roman), 1952
Новели
Die Ursache, 1915 Der Mensch ist gut, 1917 Der Vater, 1918 Die Mutter, 1919 An der Landstraße, 1925 Die Schicksalsbrücke, 1925: Der Beamte Zwei Mütter Im letzten Wagen, 1925, 1926 Karl und Anna, 1926 Der Streber u. a. Erzählungen, 1928 Die Entgleisten, 1929 Deutsche Novelle, 1954 Das Portrait, 1954 Berliner Liebesgeschichte, 1955 Michaels Rückkehr, 1957 Kurzgeschichten, 1961
П'єси Die Ursache, 1929 Karl und Anna, 1929 Hufnägel, 1930 Der Außenseiter, 1937 Maria, 1939 Die Kurve 1955 Die Hutdynastie, 1955 Baccarat, 1957 Ruth, 1960
Розповіді Der Hut Jahrmarkt Atmen Das Porträt Fünf Pfennige Emil Müller Der Heiratsvermittler Berliner Liebesgeschichte New Yorker Liebesgeschichte, 1946
Примітки
Посилання
Дмитро Затонський. Сила добра (1967)