Вальтер Ернст Георг Людвіг фон Гіппель (; 27 травня 1897 — 29 листопада 1972) — німецький офіцер, генерал-лейтенант люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біогарфія Після початку Першої світової війни 8 серпня 1914 року вступив в 94-й піхотний полк, з грудня 1914 року — командир взводу. 11 березня 1915 року важко поранений. Після одужання 6 жовтня 1915 року призначений командиром роти (до серпня 1916), з 2 вересня 1918 року — командир 1-го батальйону свого полку. 8 жовтня 1918 року поранений і взятий у полон британськими військами. За бойові заслуги нагороджений численними нагородами.

Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив у піхоті, командував взводом, служив в різних штабах. З 1 квітня 1933 року — командир роти 9-го піхотного полку, з 22 травня 1934 року — начальник кулеметного випробувального командування в Деберіці. Закінчив курси ППО (1934). З 25 вересня 1934 року — командир роти транспортного (зенітного) дивізіону «Бранденбург», який 1 квітня 1935 року переданий люфтваффе. З 1 січня 1936 року — ад'ютант, з 1 квітня 1936 року — начальник оперативного відділу штабу командувача ППО 2-го військового округу. З 1 квітня 1938 року — начальник штабу 4-ї авіаційної області (Дрезден). З 15 жовтня 1938 року — командир 4-го, з 15 листопада 1938 року — 2-го, з 27 січня 1939 року — 4-го батальйону полку «Герман Герінг».

1 жовтня 1939 року призначений командиром 102-го моторизованого зенітного полку. До Французької кампанії бився в складі 1-го зенітного корпусу 3-го повітряного флоту. Його частина була передана 19-му армійському корпусу генерала Гудеріана. З 6 липня 1940 року — командир 43-го зенітного полку (Дессау), з 8 вересня 1940 року — інструктор з тактики Академії люфтваффе в Берліні-Гатові. 4 лютого 1941 року призначений командиром зенітної бригади особливого призначення (пізніше — 1-ша бригада), потім 10-ї зенітної бригади. З 1 липня 1942 року — командир 3-ї зенітної дивізії (Гамбург), з 20 квітня 1944 року — 25-ї зенітної дивізії, що діяла в Північній Італії. 1 лютого 1945 року призначений командувачем зенітними частинами 10-ї армії в Італії і командиром 27-ї зенітної дивізії, одночасно з 1 травня 1944 року — вищий командувач зенітною артилерією в Італії. 8 травня 1945 року взятий в полон британськими військами. 12 травня 1948 року звільнений.

Звання

Фенріх з портупеєю (8 серпня 1914) Фенріх з шпагою (21 грудня 1914) Лейтенант (24 грудня 1914) Обер-лейтенант (10 серпня 1935) Ротмістр (1 квітня 1931) Гауптман (1 жовтня 1932) Майор (1 січня 1936) Оберст-лейтенант (1 січня 1939) Оберст (19 липня 1940) Генерал-майор (1 квітня 1943) Генерал-лейтенант (1 серпня 1944)

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу (16 березня 1915) 1-го класу (27 травня 1917) Орден Білого Сокола, лицарський хрест 2-го класу з мечами (22 березня 1915) Військовий Хрест Вільгельма-Ернста (8 серпня 1917) Орден дому Саксен-Ернестіне, лицарський хрест 2-го класу з мечами (18 липня 1918) Нагрудний знак «За поранення» в сріблі (вересень 1918) Медаль «За відвагу» (Гессен) (1 жовтня 1918) Почесна шпага за заслуги 1914/1918 (18 січня 1919) Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (15 травня 1940) 1-го класу (1 червня 1940) Лицарський хрест Залізного хреста (29 липня 1940) Нагрудний знак зенітної артилерії люфтваффе (25 серпня 1941) Нагрудний знак люфтваффе «За наземний бій» (13 жовтня 1942)

Біографія

Біографія Вальтера фон Гіппеля. Нагороди Вальтера фон Гіппеля.