Софія ( не пізніш середини 1450-их — ) — дочка київського князя Семена Олельковича від литовської боярині Марії Іванівни Гаштольд.
Сестра Василя, що посполу з матір'ю був Пінська, й Олександри (Олени), дружини кн. Федора Івановича Ярославича.
Життєпис
Зимою 1470/1471 року дівчину видали заміж за останнього великого князя тверського, — сімнадцятилітнього Михайла Борисовича.
Дітей, впрочім, чета не прижила, а щодо обставин бутності Софії в Твері позосталась сливе єдина згадка в місцевому літописі від січня 1483 через приїзд до міста посла Івана III , який з нагоди шлюбу московського княжича із її тіточною сестрою, молдавською господарівною Оленою Штефанівною підніс жінці у дар міх вина та два убруси, перлами саджені.
Була похоронена у Спасо-Преображенськім соборі м. Твер обік гробниці вел. кн. Анастасії Андріївни Суздальської. По кончині жінки Михайло Борисович уклав союз з Казимиром Ягеллончиком, ба навіть клопотав про шлюб із внучкою того, але цьому наміру так й не судилось збутися.
Див. також Барбара Олельківна Примітки
Література
Полное собрание русских летописей. — Т. 15: Летописный сборник, именуемый Тверской летописью. — СПб., 1863 — стб. 497-499