Папу́ша (, справжнє ім'я: Броніслава Вайс / ; *, м. Люблін, Російська імперія — , Іновроцлав, ПНР) — ромська класична поетеса, одна з перших поеток у своїй етногромаді. Авторка збірника віршів «Пісні Папуші» (1956), що витримав безліч перевидань. Очолювала табір, який осів після 1949 року в Польщі. Ромська громадська діячка, зазнала гонінь у часи Другої Світової війни.
З життєпису
Про Папушу відомо, що грамоті вона вивчилась самотужки, в підлітковому віці.
У 15 років стала дружиною арфіста Діоніса Вайса (), рома з того ж роду, що й її вітчим. Вайси зазнали переслідувань від нацистів під час ІІ Світової війни. Зокрема цьому присвячений найдовший вірш Папуші «Криваві сльози — як ми потерпали від німецьких солдатів на Волині (у 1943 і 1944)», в якому розповідається, як люди з роду Вайс переховувались у волинському лісі, змучені холодом і голодом та охоплені жахом, як вони залишили напризволяще всі свої речі, крім музичних інструментів.
Як показує майбутній видавець і біограф Папуші, польський письменник і критик Єжи Фіцовський, вона почала писати регулярно у 1950 році. Те, що вона писала і складала вірші в дитинстві, родичі сприймали як легковажність і навіть дивацтво. Сам він її побачив під час виступу поетеси під акомпанемент чоловіка у 1949 році20 ромок, про яких ви маєте знати .
Коли ж на початку 1950-х Папуша наважилась надіслати свій рукопис Фіцовському, він без її дозволу опублікував вірші поетеси в часописі «Problemy», високо оцінивши її талант. Це спричинило не лише славу Папуші, а й завдало їй значних проблем: по-перше, вірші супроводжувались агіткою в соціалістичному дусі про необхідність відмови від кочування на користь осідлості ромів; по-друге, публікація відкрила ромам факт листування Папуші з чоловіком, що вважалось неприйнятним у цій досить закритій і патріархальній етногромаді. Негативна реакція польських ромів на творчість Папуші лише посилилась із розгортанням впровадження ПНРівського «Закону про осідлість» (1950), що силоміць змушував ромів змінити свій побут і життя.
Вважається, що саме це призвело до відторгнення Папуші ромською громадою, визнання нечистою і зрештою вигнання. Не допомогло навіть визнання на державному рівні (прийняття до Спілки письменників Польщі, 1962) — поетесі було завдано настільки глибоку душевну рану, що вона опинилася у психлікарні, де й померла у 1987 році.
Творчість і визнання
Папуша відома, перш за все, як авторка збірника своїх поезій «Гили Романи Папушакрэ шэрэстыр утходы» (1956). Книгу лише у Польщі було видано 25 разів. Насправді упорядник Єжи Фіцовський зібрав і видав лише третину віршів Папуші, і це унікальні й сильні твори мистецтва, в яких відзначають почуття абсолютної щирості, чистоти, справжності «кочового життя на тлі природи». Згодом Фіцовський написав про Папушу книгу.
З 1962 року Броніслава Вайс була членом Спілки польських письменниківBronislawa Wajs-Papusza // zlp.like.pl.
І за життя, і по смерті фігура унікальної ромської поетеси була і лишається досить медійною, а її життя і творчість є прикладом і джерелом натхнення для циганського жіноцтва, творчих пошуків митців з різних країн, хоча факти її біографії й обростають певним чином перебільшеннями, домислами й навіть вигадками.
Папушу шанують у світі. Так, її ім'ям названо одну з премій циганомовної літератури. У місті Ґожуві-Велькопольскому (Польща) поетесі встановлено пам'ятник. До особи Папуші не раз зверталися митці. Зокрема, класикиня української сучасної літератури Ліна Костенко написала поему «Циганська муза», присвячену ромській поетесіТекст поеми Л. В. Костенко «Циганська муза» на www.rulit.me.
Біографія Папуші лягла в основу сюжету багатьох театральних постановок, зокрема й відомого київського театру «Романс»Омельченко Оксана Циганська таємниця. Розкрити її поки що не вдається // інф. повідомлення за 9.04.2002 про постанову в «Романсі» в газеті «День». У 2013 році на міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах (Чехія) був представлений фільм Йоанни Кос-Краузе та Кшиштофа Краузе «Папуша» за мотивами життя й творчості поетеси.
Примітки
Джерела, посилання та література
Омельченко Оксана Циганська таємниця. Розкрити її поки що не вдається // інф. повідомлення за 9.04.2002 про постанову в «Романсі» в газеті «День». 20 ромок, про яких ви маєте знати Скэдыя А. Германе Романо альманахе. — , 1934. Pieśni Papuszy. Papušakere gila. / Ficowski, Jerzy (ed.) — Wroclaw, 1956. Бронислава Вайс (Папуша). Стихотворения. / Новая Польша. — 2005. — № 1. Біографія Папуші в «Циганській культурі та житті» Біографія Папуші в у збірнику дидактичних матеріалів з культури ромів на romani.uni-graz.at Growing a New Skin: The Life and Poetry of Papusza Кенрик Д., Паксон Г. Цыгане под свастикой. — , «Текст», журнал «Дружба народов», 2001. Национален конкурс за ромска поезия «Папуша»
Єжи Фіцовський Демоны чужого страха. / Рецензія Kenrick, Donald S. / Puxon, Grattan The Destiny of Europe’s Gypsies. — , 1972. Ficowski, Jerzy The Gypsies in Poland. History and Customs. — , 1985. </div>