Гайнріх Пфустершмід-Гартенштайн (, 16 січня 1927, Грац, Штирія — 6 травня 2024https://www.alpbach.org/de/blog/obituary-heinrich-pfusterschmid) — австрійський дипломат, який також брав активну участь у академічному світі та культурній політиці.
Біографія Після відвідування початкової та середньої школи (1934–45) Гайнріх Пфустершмід-Гардтенштайн вивчав право в Грацькому університеті. Отримавши ступінь доктора юридичних наук, він працював у судах та юридичних фірмах у рідному місті.
У 1952 р. Пфустершмід-Гардтенштайн став секретарем Європейського руху, а згодом отримав стипендію Програми Фулбрайта і вивчав економіку в Каліфорнійському університеті в Берклі (1954/55).
У 1956 році він вступив на австрійську дипломатичну службу і був призначений до посольства в Гаазі на посаду аташе. Виконував роль заступника глави делегації в місії Австрії до Вищого органу Європейської спільноти з вугілля та сталі в Люксембурзі (1960–67). Пфустершмід-Гардтенштайн відкривав посольство Австрії в Люксембурзі як тимчасовий повірений.
Як директор Департаменту економічної інтеграції у Федеральному міністерстві Європи, інтеграції та закордонних справ (1967–71), він відповідав за європейську інтеграцію та Дунайську комісію й очолював переговори щодо глави про сталь в угоді про вільну торгівлю між ЄАВТ та Європейськими Спільнотами.
У 1971-78 роках Пфустершмід-Гардтенштайн був послом Австрії у Фінляндії. У цій ролі він очолював австрійську делегацію на підготовчих переговорах до Конференції з безпеки та співробітництва в Європі (КБСЄ). У 1978 році його призначили директором , цю посаду він обіймав до 1986 року. У цей період він був співголовою міжнародних зустрічей директорів дипломатичних академій та інститутів міжнародних відносин. Він також радив щодо створення дипломатичної академії в Ер-Ріяді. Як директор Віденської дипломатичної академії, він керував семінарами, а також виступав представником працівників та членом дисциплінарної комісії МЗС.
З 1986 року і до виходу у відставку з Міністерства закордонних справ у 1992 році Пфустершмід-Гардтенштайн працював послом Австрії в Нідерландах.
Гайнріх Пфустершмід-Гардтенштайн живе зі своєю дружиною Флорентіною у Відні. У них троє дітей: Йоганна, Софі та Катаріна.
Добровільна діяльність У 1992 році Пфустершмід-Гардтенштайн обраний почесним президентом Австрійського коледжу. На цій посаді до 2000 року він відповідав за планування та проведення щорічного , який проводиться з 1945 року. Під час свого президентства Пфустершмід-Гардтенштайн запровадив ряд нововведень та наглядав за будівництвом нового Конгрес-центру.
З 1991 року Пфустершмід-Гардтенштайн був президентом Австрійсько-Фінського товариства, а також віцепрезидентом Асоціації суспільних наук ().
Нагороди та відзнаки
Почесний знак «За заслуги перед Австрійською Республікою» (2000 р.) , 1-й клас Почесний золотий знак провінції Штирія
Орден Лева Фінляндії Орден Оранських-Нассау
Публікації
Der Kleinstadt in der modernen Welt [Містечко у сучасному світі], Verlag für Geschichte und Politik, Vienna, 1970. «Von der Orientalischen Akademie zur K.u.K. Konsularakademie» in Die Habsburgermonarchie im System der internationalen Beziehungen 1 [Від Східної академії до Імперської та королівської консульської академії у Габсбурзькій монархії в системі міжнародних відносин 1], Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Vienna, 1989. . Dialog Ukraine: Dialogkongress 1992 [Діалог Україна: Конгрес діалогу 1992], Ibera-Verlag, Vienna, 1993. Kleinstaat Keinstaat? [Мала держава — не держава?], Böhlau Verlag, Vienna, 2001. Kleine Geschichte der Diplomatischen Akademie Wien: Ausbildung im Bereich der internationalen Beziehungen seit 1754 [Коротка історія Віденської дипломатичної академії: Освіта в галузі міжнародних відносин з 1754], Diplomatische Akademie, Vienna, 2008, (фотографії ), . Editor, Jahrbuch der Diplomatischen Akademie in Wien 14-21 [Випуск Віденської дипломатичної академії 14-21], Verlag der Diplomatischen Akademie.
Редактор, Матеріали Європейського форуму в Альпбаху
1992 Entscheidung für Europa — Bewußtsein und Realität [Вибір для Європи — вигляд і реальність]. 1993 Was ist der Mensch? — Menschenbilder im Wandel [Що є людина? Зміна образів людини]. 1994 Zeit und Wahrheit. [Час й істина]. 1995 Das Ganze und seine Teile. [Ціле і його частини]. 1996 Das Normale und das Pathologische — Was ist Gesund? [Нормальне і патологія: Що таке здоров'я?]. 1997 Wissen wozu? Erbe und Zukunft der Erziehung [Знання для чого? Спадщина та майбутнє освіти]. 1998 Die zerrissene Gesellschaft [Фрагментоване суспільство]. 1999 Materie, Geist und Bewusstsein [Матерія, дух і свідомість].
Посилання
Grundsatzerklärung Österreichs zur KSZE in Europa durch Heinrich Pfusterschmid-Hardtenstein (англ. ) Виступ з нагоди дня незалежності Фінляндії: Rede zum Tag der finnischen Unabhängigkeit
Примітки