Ало́ро-панта́рські наро́ди — група папуаських народів у південно-східній Індонезії, що живуть на островах Алор і Пантар: абуї, благар, войсіка, кабола, кафоа, куй, келон, колана, ламма, недебанг, танглапуї, тева та інші.
Населення цих островів відзначається сильним культурним та мовним різноманіттям. Оцінки кількості етнолінгвістичних груп сильно різняться. Місцева адміністрація розрізняє тринадцять «племен» (серед них і алорці, що розмовляють мовою автронезійської сім'ї), а лінгвісти виділяють до 60 мов і діалектів, що використовуються в регіоні.
Матеріальна культура досліджена слабо.
Расовий тип Належать до перехідної східноіндонезійської антропологічної раси. Фізичні характеристики місцевого населення демонструють ознаки, притаманні представникам кількох рас: монголоїдної, австралоїдної та полінезійської. Загалом алоро-пантарські народи відзначаються кучерявим волоссям, темною шкірою, трохи широкими плечима й відносно низьким зростом.
Чисельність і розселення Загальна чисельність алоро-пантарських народів станом на 1985 рік оцінювалась приблизно в 130 тисяч осіб. На підставі даних перепису населення Індонезії 2010 року в межах провінції Східна Нуса-Тенґара алоро-пантарські народи нараховували 182 270 осіб, що становило 3,90 % населення провінціїAris Ananta, Evi Nurvidya Arifin, M. Sairi Hasbullah, Nur Budi Handayani, Agus Pramono. Demography of Indonesia's Ethnicity. Institute of Southeast Asian Studies, 2015. ISBN 978-981-4519-87-8 . Це число включає також алорців, що розмовляють австронезійською мовою (індонезійська статистика об'єднує їх під спільною назвою Alor). Немає даних щодо кількості алорців, які поїхали жити чи навчатися у великі міста Індонезії.
Острів Алор розташований приблизно за 30 кілометрів на північ від узбережжя острова Тимор, острів Пантар — на захід від Алору, поруч знаходиться ще ряд менших островів. Адміністративно всі вони об'єднані в складі округу Алор (). Переважає гірський рельєф з окремими прибережними рівнинами. Землі відносно родючі, тому що в цій місцевості багато вулканів. Клімат тропічний, сезон дощів триває з жовтня по квітень.
Більшість алоро-пантарських народів живе у внутрішніх гірських районах островів. Місцеве природне середовище ускладнює контакти між окремими групами населення, що обумовило формування великої кількості етнічних груп, кожна з яких має власну мову або діалект. У минулому між цими групами часто виникали конфлікти, тому спілкування між ними було мінімальним.
На заході острова Пантар живуть ламма (варіанти назви: Lamma, Lemma, Mauta), на його північному узбережжі — недебанги (Nedebang, Balungada, Klamu), тева (Teiwa, Tewa, Deing, Madar, Lebang) — східні сусіди ламма, населяють центральну частину острова Пантар. На сході Пантару, а також на сусідніх островах Пура та Тернате живуть благари (Blagar, Belagar, Pura, Tarang), головним їхнім центром є місто Кабір.
Кабола, або ваймаа (Kabola, Waima'a, Pintumbang, Tang'ala, Meibuil, Otvai, Kebun Kopi), розселені на північному заході острова Алор. До них близькі аданги (Adang, Alor), що живуть на північний захід від адміністративного центру округу — міста Калабагі, та гамап (Hamap) на східному узбережжі затоки Калабагі.
Келони (Kelong, Kelon, Klon) живуть на південному заході острова Алор, їхніми східними сусідами є абуї (Abui, Makadai, Kaluiwa, Laral), анклав між територіями розселення цих народів займають кафоа (самоназва — джафоо, варіанти назви: Kafoa, Aikoli, Fanating, Jafoo, Pailelang, Ruilak). Куй (Kui, Buraga, Lerabaing, Kiramang, Kramang, Batulolong) мають кілька анклавів на південному узбережжі острова Алор, а також в затоці Калабагі.
Народ войсіка, або каманг (Kamang, Kamana-Kamang, Waisika, Woisika), живе в центральній частині острова Алор, на схід від абуїв. На сході цього острова розселені танглапуї (Tanglapui, Lantoka, Iramang, Kula, Kulatela, Watena, Larena, Sumang, Arumaka, Tanlapui, Sawila, Lona, Salimana, Lalamana, Sileba), які розпадаються на кілька субетнічних груп. Колана, або версіни (Wersing, Kolana, Kolana-Wersin, Warsina, Wersin, Maneta, Langkuru, Mademang, Pureman), населяють кілька анклавів на північному, східному та південно-східному узбережжі острова Алор.
Мови
Рідні мови алоро-пантарських народів належать до числа тиморо-алоро-пантарських мов західної гілки трансновогвінейської філи папуаських мов. За класифікацією проєкту Ethnologue, більшість цих мов належить до алоро-пантарської групи, що складається з алорської (мови абуї, аданг, гамап, кабола, каманг, кафоа, келон, куй) та пантарської (мови благар, каера, ламма (західно-пантарська), недебанг, рета, тева, теревенг) підгруп, окремо стоять мови версін і танглапуї (кула і савіла)Timor-Alor-Pantar, Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2024. Ethnologue: Languages of the World. Twenty-seventh edition. Dallas, Texas: SIL International. Online version.
Спорідненими мовами говорять неавстронезійські народи Тимору (бунаки, макасаї, фаталуку) і папуаси північного заходу Нової Гвінеї (конда, яхадіан).
Рівень розвитку окремих алоро-пантарських мов доволі сильно відрізняється. Деякі мови мають відносно високу кількість носіїв і перебувають в енергійному використанні, як, наприклад, мови абуї, благар, версін, кабола, каера, каманг, кула, ламма, тева. Для мов абуї, аданг, благар, каманг, келон, кула, ламма були складені словники, існують окремі письмові записи. Іншим загрожує зникнення (аданг, гамап, кафоа, келон, куй, недебанг, рета, савіла, теревенг). Сфера використання мови аданг постійно звужується через урбанізацію та перехід її носіїв на алорську й індонезійську мовиAbui. A language of Indonesia. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2019. Ethnologue: Languages of the World. Twenty-second edition. Dallas, Texas: SIL International. Online versionAdang. A language of Indonesia. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2019. Ethnologue: Languages of the World. Twenty-second edition. Dallas, Texas: SIL International. Online versionBlagar. A language of Indonesia. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2019. Ethnologue: Languages of the World. Twenty-second edition. Dallas, Texas: SIL International. Online versionHamap. A language of Indonesia. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2019. Ethnologue: Languages of the World. Twenty-second edition. Dallas, Texas: SIL International. Online versionKabola. A language of Indonesia. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2019. Ethnologue: Languages of the World. Twenty-second edition. Dallas, Texas: SIL International. Online versionKaera. A language of Indonesia. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2019. Ethnologue: Languages of the World. Twenty-second edition. Dallas, Texas: SIL International. Online versionKafoa. A language of Indonesia. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2019. Ethnologue: Languages of the World. Twenty-second edition. Dallas, Texas: SIL International. Online versionKamang. A language of Indonesia. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2019. Ethnologue: Languages of the World. Twenty-second edition. Dallas, Texas: SIL International. Online versionKlon. A language of Indonesia. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2019. Ethnologue: Languages of the World. Twenty-second edition. Dallas, Texas: SIL International. Online versionKui. A language of Indonesia. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2019. Ethnologue: Languages of the World. Twenty-second edition. Dallas, Texas: SIL International. Online versionKula. A language of Indonesia. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2019. Ethnologue: Languages of the World. Twenty-second edition. Dallas, Texas: SIL International. Online versionNedebang. A language of Indonesia. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2019. Ethnologue: Languages of the World. Twenty-second edition. Dallas, Texas: SIL International. Online versionPantar, Western. A language of Indonesia. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2019. Ethnologue: Languages of the World. Twenty-second edition. Dallas, Texas: SIL International. Online versionReta. A language of Indonesia. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2019. Ethnologue: Languages of the World. Twenty-second edition. Dallas, Texas: SIL International. Online versionSawila. A language of Indonesia. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2019. Ethnologue: Languages of the World. Twenty-second edition. Dallas, Texas: SIL International. Online versionTeiwa. A language of Indonesia. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2019. Ethnologue: Languages of the World. Twenty-second edition. Dallas, Texas: SIL International. Online versionTereweng. A language of Indonesia. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2019. Ethnologue: Languages of the World. Twenty-second edition. Dallas, Texas: SIL International. Online versionWersing. A language of Indonesia. Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). 2019. Ethnologue: Languages of the World. Twenty-second edition. Dallas, Texas: SIL International. Online version.
Відмінності між тиморо-алорськими мовами доволі значні, їхнім носіям важко спілкуватися між собою. Переходять на алорську та індонезійську мови (обидві належать до числа австронезійських мов) і служать для алоро-пантарських народів як лінгва франка. Особливо швидко поширюється індонезійська мова — національна мова Індонезії. За оцінками, приблизно 40 % населення островів Алор і Пантар використовує індонезійську в щоденному спілкуванні, ще приблизно 40 % володіє цією мовою, але в побуті користується місцевими мовамиDavid Levinson (ed.). Encyclopedia of World Cultures. Volume V: East and Southeast Asia (Paul Hockings, vol. ed.). G.K. Hall & Company, 1991, pp. 14-16: Alorese.
Релігія Більшість алоро-пантарських народів — християни (католики і протестанти-реформати), окремі групи на узбережжі — мусульмани-суніти, в горян зберігаються традиційні вірування. Іслам прийшов на острови із султанатів Тернате та Гова, християнство принесли португальські та голландські колонізатори.
Старі вірування не мали чіткої системи й розвиненого набору релігійних практик. Місцева міфологія була заплутаною й неструктурованою. Основними ритуалами були поховальні обряди, обряди для забезпечення хорошого врожаю та жертвоприношення духу-охоронцю села. Періодично «підгодовували» й інших духів. Проводились ритуали лікування (зцілення). Згодом під впливом монотеїстичних релігій розвинулась віра у всевишнього бога.
Важливе місце в системі алорських традиційних вірувань займали родові або сільські духи-охоронці (уленаї). Їх пов'язували з добробутом і забезпеченням хорошого врожаю й зображали як різьблення, схожі на крокодилів. Крім того, існувала віра в добрих духів — надприродних істот, які могли приймати людську подобу й, на думку алоро-пантарських народів, мали силу оживляти мертвих та подорожувати водою або повітрям. Також вважалося, що існують злі духи у вигляді відьом та відьмаків, які спокушають людей і намагаються отримати над ними контроль. «Контакти» з надприродними силами, як правило, були випадковими, про них згадували, якщо траплялося якесь нещастя. Не існувало й постійних святинь. Вважалося, що душа померлого на певний час затримується на цьому світі й потенційно може спричинити проблеми для живих. Тому були розроблені спеціальні поховальні обряди, які мали заспокоїти її й відправити належним шляхом.
Історія