Авґустин Барбоза ( 5 травня 1913, Асунсьйон, Парагвай — 18 грудня 1998, Асунсьйон, Парагвай) — парагвайський співак і композитор. Представник парагвайської музики — стилю ґуарані.
Життєпис У 1929 вирушив до Буенос-Айреса, де працював моряком на борту корабля під аргентинським прапором.
Одночасно зайнявся музичною діяльністю, познайомився з Базиліо Мелгареджо Молінасом ( «Мелґа»), в парі з яким сформував дует, а потім — тріо Мелгареджо-Барбоза-Феліу.
У 1947 увійшов до складу тріо парагвайців «Los Paraguayos Threesome» з Діґно Ґарсіа і Луїсом Альберто дель Парана. Здійснив турне Мексикою, потім Кубою, Центральною Америкою. На початку 1950-тих гастролював країнами Південної і Центральної Америки, Мексикою, США і Європою солістом або в складі різних музичних гуртів.
У 1954 виступав з «Trio Los Paraguayos». В Європі учасники тріо підписали контракт з голландською компанією звукозапису Philips.
Ці стосунки тривали багато років. Їх прозвали «послами парагвайської музики».
У 1957 Барбоза організував свій власний гурт «Barboza y sus compañeros» з Рамоном Мендосою, Леонардо Фігероа і Карлосом Центуріоном, продовжуючи гастролювати Європою і Близьким Сходом.
У 1962, оселившись в Парагваї, одружився зі співачкою Івер (Francisca Zayas), утворивши художній сімейний дует.
У 1994 уряд Парагваю нагородив Барбозу Національним орденом за заслуги у справі поширення і популяризації парагвайської музики.
У 1996 написав автобіографічну книгу під назвою «Ruego y Camino».
У 1997 виграв Національну премію Парагваю з музики.
Вибрані твори
Барбоза створив близько 80 пісень.
«Alma vibrante», «Flor de Pilar», «Mi patria soñada», «Sobre el Corazón de mi guitarra», «Muchachita campesina» «Mis joyas de Buenos Aires» «Dulce tierra mía», «Serenata», «Viva la vida, viva el amor» «Muchacha dorada», «Oimeva che roga», «Oñomdiovemi» «Reservista purahei», «Emociones de mi tierra» «Ruego y camino», «Sombras de ausencia», «Voz del viejo río».
Посилання Agustín Barboza Agustín Barboza