Марія Ганкель (; 2 лютого 1844, Шверін — 15 грудня 1929, Дрезден) — перша поетеса мовою есперанто.
Біографія Марія Ганкель вивчила мову есперанто у віці 61 рокуБернгард Пабст, який написав детальну біографію Марії Ганкель, стверджує в ній, що майбутня поетеса вивчила есперанто саме 1905 року, а не 1903, як про це пишуть деякі джерела й активно долучилася до есперанто-руху. У 1908 році вона стала співорганізаторкою Всесвітнього конгресу есперантистів у Дрездені. У 1909 році на літературному конкурсі, проведеному в рамках наступного Всесвітнього конгресу есперантистів у Барселоні, Марія виборола перший приз за власний вірш «Символ любові» (La simbolo de l'amo). Надалі — крім літературної діяльності — Ганкель до самої смерті керувала дрезденським есперанто-клубом. Також 1911 року вона організувала Союз письменників-есперантистів, першим головою якого вона й стала.
Творчість Ганкель у своїх віршах висловлювала ідеалістичні тенденції есперантизму довоєнного часу. Головним зібранням її творів стала збірка віршів і оповідань «Піщинки» (Sableroj, 1911).
Примітки
Література
Архивная копия от 6 февраля 2012 на Wayback Machine .
Посилання Марія Ганкель в Енциклопедії есперанто Детальна біографія Марії Ганкель