Роберт Дорфман (, , Нью-Йорк, США — , Белмонт, шт. Массачусетс) — американський економіст.
Біографія Він народився в Нью-Йорку, США, і отримав ступінь бакалавра математичної статистики в Колумбійському університеті в Нью-Йорку.
У 1937 році там же отримав ступінь магістра.
1939 році він опублікував важливий документ про так званий дельта-метод.
Він працював у федеральному керівництві статистиком 4 роки, починаючи з 1939 року. Він працював оперативним аналітиком ВВС під час Другої світової війни.
В 1946 році поступив в Каліфорнійський університет Берклі і отримав ступінь доктора філософії в області економіки в 1950 році із дисертацією під назвою «Застосування лінійного програмування до теорії фірми»
В 1955 році Дорфман переїхав до Гарварду. Був професором економіки з 1955 по 1972 рік.
За словами його дружини Ненсі Дорфман, «Він звернувся до математики як до альтернативної поезії, розуміючи, що майбутнього, як в поета у нього немає». Як стверджує Гарвард Газет, «Його життєва любов до поезії та літератури відображалася в чіткості та витонченості, з якою він зміг пояснити складні економічні теорії простою мовою».
«Він звернувся до економіки в той час, коли лінійні моделі виробництва та дистрибуції захоплювали уяву професії», — сказав Роберт Солоу, його науковий співавтор та лауреат Нобелівської премії.
Дорфман зробив солідний теоретичний та прикладний внесок в сучасну економічну науку.
Він також зробив вагомий внесок у зелену економіку, особливо стосовно природних ресурсів на Близькому Сході та Південній Азії. Наприклад, його аналіз водних ресурсів Пакистану спирався на співпрацю з інженерами та гідрологами для глибшого розуміння проблем збереження та розподілу дефіцитних ресурсів.
Помер Р. Дорфман 24 червня 2002 року в своєму будинку в Бельмонті після тривалої хвороби.
Нагороди, заслуги та звання стипендії Гуггенхайма; дві дослідницькі стипендії фонду Форда; названий почесним членом Американської академічної асоціації та членом Американської академії мистецтв і наук; віце-президент Американської економічної асоціації; віце-президент Асоціації екологічних організацій; член декількох комітетів орієнтованих на екологічні проблеми; очолював комітет Національної дослідницької ради.
Твори
Математическое, или «линейное», программирование: нематематическое представление // Вехи экономической мысли. Т. 2. Теория фирмы / Под ред. В. М. Гальперина — СПб.:Экономическая школа, 2000. — с.205—242 — 534 с.— ISBN 5-900428-49-4 (, 1953). Linear Programming and Economic Analysis, with P. A. Samuelson and R. M. Solow. A Graphical Exposition of Böhm-Bawerk's Interest Theory, 1959, RES. Waiting and the Period of Production, 1959, QJE. Prices and Markets, 1967. General Equilibrium with Public Goods, 1969, in Margolis and Guiton, editors, Public Economics. An Economic Interpretation of Optimal Control Theory, 1969, AER. A Formula for the Gini Coefficient, 1979, REStat.
Примітки
Література
Блауг М. Дорфман, Роберт // 100 великих экономистов после Кейнса. — СПб.: Экономикус, 2009. — С. 100—101. — 384 с. — (Библиотека «Экономической школы», вып. 42). — 1 500 экз. — ISBN 978-5-903816-03-3. Гальперина. СПб: Экономическая школа. 2000.
Посилання
Біографія Р. Дорфмана Бібліографія Р. Дорфмана